Відповіді на запитання №№ 1 - 50 з переліку запитань для кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді Касаційного кримінального суду

Відповіді на запитання №№ 1 - 90 з переліку запитань для кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді Касаційного цивільного суду

Відповіді надані та розміщуються з дозволу Наталії Алексашиної.

1.             "А" перебуваючи з "В" у шлюбі придбала у спільну часткову власність двокімнатну квартиру. У 2004 р. їх шлюб було розірвано та визначено порядок користування спірною квартирою. 8 липня 2006 р. "А" отримала від "В" заяву, посвідчену приватним нотаріусом, згідно з якою їй повідомлялося, що "В" має намір продати належну йому на праві власності частку в квартирі за 125 000 грн. "А" рекомендованим листом 3 серпня 2006 р. повідомила нотаріуса про бажання придбати належну "В" частку в квартирі. Однак 20 вересня 2006 р. "В" повідомив, що продав свою частку в квартирі "С". Які дії має вчинити "А" для захисту свого порушеного права?

Відповідно до ст. 362 ЦК підставою для пред'явлення співвласником позову про переведення прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки майна у праві спільної часткової власності є такі порушення:

- продаж співвласником частки у праві спільної часткової власності без письмового попередження інших співвласників про намір продати свою частку, ціну та інші умови її продажу;

- укладання договору купівлі-продажу без одержання повідомлення від співвласників про відмову від здійснення ними переважного права купівлі до спливу одного місяця щодо нерухомого майна і десяти днів щодо рухомого майна від дня отримання ними повідомлення про продаж;

- продаж проведено за істотно нижчого ціною і на більш легких умовах, ніж пропонувалося співвласникам.

Пред’являючи такий позов, позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. Невиконання позивачем цієї умови є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

У рішенні суду про переведення на співвласника прав і обов’язків покупця повинно бути зазначено про заміну покупця позивачем у договорі купівлі-продажу майна, а також про стягнення з позивача на користь відповідача сплачених ним сум.

Судам слід мати на увазі, що захист переважного права купівлі частки майна у праві спільної часткової власності не може здійснюватися шляхом визнання недійсним договору, яким порушено зазначене право, оскільки переведення права купівлі можливо лише за дійсним договором.

2. "А." перебуваючи з "В." у шлюбі, придбала у спільну власність двокімнатну квартиру. У 2004 р. їх шлюб було розірвано та визначено порядок користування спірною квартирою. 8 липня 2006 р."А." отримала від "В." заяву, посвідчену приватним нотаріусом, згідно з якою їй повідомлялося, що "В." має намір продати належну йому на праві власності частку в квартирі за 125 000 грн. "А." рекомендованим листом 5 серпня 2006 р. повідомила нотаріуса про бажання придбати належну "В." частку в квартирі. Однак 12 вересня 2006 р. "В." повідомив, що передав свою частку в квартирі за договором довічного утримання "С.". Чи можуть бути захищені права "А." щодо переважного права набуття у власність цієї частки і на якій підставі?

Право переважної купівлі не застосовується під час укладання договорів дарування та довічного утримання.

3.                  "До суду надійшла заява від представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку. Заява була подана за місцем проживання особи, про необхідність госпіталізації якої йшлося. У заяві зазначалось, що особа страждає на психічний розлад, вона не здатна надати усвідомлену згоду на свій огляд, натомість її обстеження можливе лише в стаціонарних умовах. Вказана особа неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність. Зазначалось також, що особа поступила до психіатричного закладу минулого вечора. До заяви було додано висновок комісії лікарів-психіатрів, який містив обґрунтування про необхідність такої госпіталізації. Що у вказаній ситуації суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства?"

Ст.279 ЦПК України заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.

4. "Заявницю, співробітницю відділу актів цивільного стану в лондонському бюро (адміністративному окрузі), після набрання чинності в 2005 р. закону Сполученого Королівства «Акт про цивільні партнерства», яким запроваджена церемонія цивільного одруження гомосексуальних пар, було сповіщено роботодавцем, що відтепер вона повинна буде здійснювати такі церемонії. Будучи переконаною християнкою, заявниця вважала, що будь-яка дія, що припускає визнання гомосексуалізму, несумісна з її переконаннями, і їй було дозволено неофіційно домовлятися з колегами щодо обміну роботи таким чином, щоб вона не проводила церемонії реєстрації цивільних одностатевих партнерств. Після відмови заявниці підписати зміни до трудового договору, які мали зобов’язати її здійснювати церемонії цивільного одруження гомосексуальних пар, заявницю було переведено на іншу посаду. Кінцевим рішенням національного суду було постановлено, що з моменту призначення заявниці реєстратором цивільних партнерств роботодавець не лише мав право, а й був зобов'язаний вимагати від неї проведення реєстрації цивільних партнерств. Яка позиція Європейського суду з прав людини?"

Миссис Лэйдл была служащей, ведающий актами гражданского состояния в лондонском боро (административном округе) Ислингтон с 1992 по 2009 г. После вступления в силу в декабре 2005 г. закона Соединенного Королевства о гражданском браке она была извещена своим работодателем, что отныне она должна будет осуществлять церемонии гражданского бракосочетания гомосексуальных пар. В мае 2007 г. она была привлечена к дисциплинарному расследованию в связи с отказом подписать соглашение, вносящее соответствующие изменения в её трудовой договор. По итогам расследования она была предупреждена, что в случае отказа осуществлять церемонии гражданского бракосочетания гомосексуальных пар она будет уволена за противоречие политике уважения равенства и разнообразия, проводимой Советом Ислингтона.

Миссис Лэйдл и мистер Макфарлейн обратились в суд по трудовым спорам с жалобами на то, что они подверглись дискриминации в связи со своими религиозными убеждениями. Мистер Макфарлейн также жаловался на незаконное увольнение. Обоим было отказано в удовлетворении жалоб по той причине, что работодатели не просто требовали от них исполнения служебных обязанностей, но к тому же работодатели отказались считаться с убеждениями заявителей, входящими в противоречие с основополагающими принципами деятельности работодателей, тем более, что эти принципы прямо основаны на законе, в частности на регламенте применения Закона 2007 г. о равенстве (в отношении сексуальной ориентации).

При рассмотрении жалоб миссис Лэйдл и мистера Макфарлейна ЕСПЧ указал, что принципы, примененные работодателями в отношении заявителей – защита равенства возможностей и обязанность работников избегать дискриминационного обращения с другими лицами – преследуют законную цель защищать права других лиц, гарантированные ЕКПЧ, а именно права гомосексуальных пар. В предшествующих делах ЕСПЧ указывал, что всякое различие в обращении, связанное с сексуальной ориентацией, может быть оправдано только исключительно вескими доводами, и что положение гомосексуальных пар относительно необходимости правового признания и защиты их отношений сопоставимо с положением гетеросексуальных пар. Национальные власти обладают широкой свободой усмотрения в действиях, направленных на обеспечение справедливого равновесия между правом работодателей гарантировать соблюдение прав других лиц и правом заявителей проявлять свои религиозные убеждения. Сочтя, что справедливое равновесие было обеспечено, ЕСПЧ пришел к выводу, что не имело место нарушения ст. 14 в сочетании со ст. 9 в деле миссис Лэйдл и нарушения ст. 9 в отдельности или в сочетании со ст. 14 в деле мистера Макферлейна.

5. "Фізична особа звернулась до суду за своїм місцем проживання (м. Львів) із заявою про визнання недійсним втраченого сертифікату казначейського зобов’язання України на пред’явника та відновлення прав на нього. Емітентом казначейського зобов’язання була держава в особі Міністерства фінансів України (м. Київ). У заяві було зазначено ім’я і місце проживання заявника, обставини, за яких було втрачено цінний папір, повна і точна назва емітента втраченого цінного папера та його реквізити. Після одержання заяви суд в ухвалі зобов’язав заявника зробити публікацію про виклик держателя втраченого цінного папера на пред’явника до суду, а емітенту заборонив здійснювати будь-які операції за цим втраченим цінним папером. У рішенні суду про визнання недійсним втраченого цінного папера на пред’явника заявника було зобов’язано за свій рахунок опублікувати це рішення в місцевій газеті та в одному з офіційних друкованих видань. Що у вказаній ситуації суперечить положенням Цивільного процесуального кодексу?"

Ст.260 ЦПК України заява подається до суду за місцезнаходженням емітента цінного папера на пред'явника або за місцем платежу за векселем.

6. Яка з нижчеперелічених справ відноситься до юрисдикції загального суду?

Ст.15 ЦПК

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:

1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;

3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу.

7. 11 червня 2012 року Особою 1 було приватизоване житло. Особа 1 на той час перебувала в зареєстрованому шлюбі та проживала разом на момент приватизації з Особою 2. Визначте правовий режим даного приватизованого житла?

Ст.57 СК

1.              Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

2.              4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

{Частину першу статті 57 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 4766-VI від 17.05.2012}

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирішено питання про поділ квартири між подружжям. Суд зазначив, що положення пункту 4 частини 1 статті 57 Сімейного кодексу України про те, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є житло, набуте нею, ним під час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», набрало законної сили 13 червня 2012 року. Оскільки частина спірної квартири набута відповідачем у власність до 13 червня 2012 року, то положення пункту 4 частини 1 статті 57 Сімейного кодексу України на дані правовідносини не поширюються. Такий висновок суду однозначно вказує на те, що житло або земельна ділянка, набуті одним із подружжя за час шлюбу, але у порядку приватизації до 13 червня 2012 року, підлягають поділу на загальних підставах.

8. 13 вересня громадянин Іваненко звернувся до суду з позовною заявою про розірвання договору довічного утримання, вказавши відповідачем Петренко. Заява була зареєстрована, 17 вересня суддею була постановлена ухвала про відкриття провадження по справі. Попереднє судове засідання було призначене на 30 вересня. Судовий розгляд по справі було призначено на 10 жовтня. Остаточне рішення суду було ухвалено на користь відповідача та проголошено 20 грудня. Коли починається і коли закінчується перебіг строків судового розгляду по цій справі для позивача?

 Стаття 69. Початок перебігу процесуальних строків

1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Стаття 70. Закінчення процесуальних строків

1. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

2. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

3. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

4. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

5. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

 Ч.4 ст.122 ЦПК питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Стаття 129. Строк проведення попереднього судового засідання

1. Попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Стаття 157. Строки розгляду справ

1. Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

2. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

 Початок строку - з 18 вересня, + 2 місяці розгляду = 18 листопада –закінчення строку судового розгляду.

9. 15 червня 2012 року Особою 1 було приватизоване житло. Особа 1 на той час перебувала в зареєстрованому шлюбі та проживала разом на момент приватизації з Особою. Визначте правовий режим даного приватизованого житла?

 Положення пункту 4 частини 1 статті 57 Сімейного кодексу України про те, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є житло, набуте нею, ним під час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», набрало законної сили 13 червня 2012 року.

Таким чином, вказане майно є особистою приватною власністю Особи 1.

10. 19 грудня у зв'язку зі смертю особи відкрилась спадщина - однокімнатна квартира. Родичів у спадкодавця не було, заяв про прийняття спадщини до нотаріусів не надходило. 10 грудня наступного року до суду за адресою квартири спадкодавця із заявою про визнання спадщини відумерлою звернувся кредитор спадкодавця, якому за життя спадкодавець заборгував значну грошову суму. У заяві було вказано відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність квартири спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом. Суд відмовив у прийнятті заяви. Поясніть чому.

Стаття 276. Відмова в прийнятті заяви

1.      Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою, якщо заява подана до закінчення одного року з часу відкриття спадщини.

11. А. одружений 5 років. Він з колегами пішов в казино і виграв значну суму коштів. Який правовий режим майна поширюється на цей виграш?

 Ч.3 ст.61 СК якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ч.2 ст.65 СК при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

12. А. одружений. З коштів, що він отримував як заробітну плату, він уклав договір добровільного особистого страхування. Страхові суми, одержані ним в за цим договором є:

Ч.5 ст.57 СК особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

13. А. одружений. За написану ним книгу він отримав премію. Ці кошти він поклав в банк як депозит. Відсотки, які він отримував за депозитним договором, є:

Ч.3 ст.57 СК особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

14. А. та Д. одружилися. Вона музикант, а він слюсар на СТО. За кошти, отримані на весіллі, вона купила собі нову сучасну скрипку, а він спеціальний інструмент для ремонту автомобілів. Через рік вони вирішили розлучитися. Чи підлягають дані речі поділу між подружжям?

 Ч.4 ст.61 СК речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ч.3 ст.71 СК речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

15. А. та П. вирішили одружитися. Однак в день реєстрації шлюбу П. відмовився одружуватися. Чи зобов’язаний П. і чому відшкодувати А. понесені затрати на приготування до весілля?

16. А. та П. вирішили одружитися. Однак в день реєстрації шлюбу П. відмовився одружуватися, бо дізнався, що у нареченої є дитина, про яку вона йому не повідомила. Чи зобов’язаний П. і чому відшкодувати нареченій понесені затрати на приготування до весілля?

 Ч.3 ст.31 СК особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.

Такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченої, нареченого, прихованням нею, ним обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо).

17. А. та П. зареєстрували шлюб. Вони придбали автомобіль. Однак, за рішенням суду цей шлюб було визнано фіктивним. Даний автомобіль належить їм на праві…

 Ч.2 ст.45 СК 2. Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності.

Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.

18. А. у зв’язку з майбутнім весіллям подарував нареченій коштовну каблучку, що є сімейною реліквією. Однак, наречена відмовилася від укладення шлюбу. Чи зобов’язана вона і яким чином повернути цю каблучку?

Ч.4 ст.31 СК у разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом.

У разі розірвання договору особа зобов'язана повернути річ, яка була їй подарована, а якщо вона не збереглася - відшкодувати її вартість.

19. Авіакомпанія-роботодавець обмежила відкрите носіння релігійного символу - хрестика - її співробітником, посилаючись на єдину політику компанії, і поставила питання про продовження трудових відносин із співробітником у залежність від виконання такого обмеження. Національний суд (суд з трудових спорів) Держави-відповідача відмовив заявнику у припиненні непрямої дискримінації щодо сповідування своєї релігії і виплаті компенсації за спричинену шкоду. Якими Європейський суд з прав людини визнав такі дії держави-відповідача?

 В 1999 г. миссис Надя Эвейда (Nadia Eweida), 1951 г.р., поступила на работу с неполным рабочим днем в частную компанию Бритиш Эйруэйз (British Airways) в качестве служащей транзитного аэропорта. Как служащая она должна была носить униформу. Женская униформа Бритиш Эйруэйз состоит из блузки со стоячим воротником и галстука. Персонал не должен носить напоказ ювелирные украшения. Если служащий, в соответствии со своими религиозными убеждениями, должен носить (иметь в составе одежды) какой-либо особый предмет, то он должен быть скрыт униформой. Если это невозможно, служащий должен получить специальное разрешение. До мая 2006 г. миссис Эвейда носила на шее серебряный крест на цепочке, который был скрыт под униформой. Позднее, желая продемонстрировать свои религиозные убеждения, она стала носить крест поверх униформы. (Возможно, её к этому побудило беспрепятственное ношение коллегами по работе сикхских тюрбанов и хиджабов - см. далее). С сентября 2006 г. она была временно отстранена от работы до тех пор, пока не согласится соблюдать дресс-код компании. В октябре 2006 г. ей был предложен административный пост, не требующий ношения униформы и общения с публикой. От этого предложения она отказалась. Она смогла вновь окончательно заступить на свое рабочее место в феврале 2007 г., когда компания изменила правила дресс-кода и разрешила персоналу открытое ношение религиозной символики, включая христианский крест и звезду Давида.

Британские суды отказали заявительницам в удовлетворении жалоб. По делу миссис Эвейда британский суд указал, что показное ношение креста является не требованием христианской религии, а её личным выбором и что она не смогла доказать, что политика Бритиш Эйруэйз в отношении дресс-кода в целом неблагоприятна в отношении христиан. В отношении миссис Чаплин суд Великобритании признал, что власти госпиталя руководствовались исключительно соображениями безопасности и охраны здоровья.

По жалобам миссис Эвейда и миссис Чаплин ЕСПЧ признал, что имело место вмешательство в право заявителей проявлять свои религиозные убеждения, поскольку они не могли носить крест напоказ на своей работе. Поскольку миссис Эвейда работала у частного работодателя, она не может прямо вменить в вину государству-ответчику это вмешательство в её права. Суд должен был оценить, в достаточной ли мере право заявительницы проявлять свои религиозные убеждения защищено внутренним законодательством.

ЕСПЧ констатировал, что как и большинство стран-участниц ЕКПЧ, Великобритания не устанавливает никакого специального правового регулирования в отношении ношения религиозной одежды и символики на рабочих местах. (Напротив, во Франции сотрудникам публичных служб, т.е. государственных учреждений или государственных организаций, оказывающих какие-либо услуги населению, категорически воспрещено носить одежду и символику, демонстрирующие религиозные убеждения служащего. В этом видится гарантия религиозной нейтральности публичных служб).

Британскими судами был всесторонне рассмотрен вопрос о соответствии законодательству дресс-кода Бритиш Эйруэйз и об адекватности дисциплинарных мер, принятых компанией. Отсутствие в английском законодательстве установлений, прямо защищающих право на ношение религиозной одежды и символики на рабочем месте, само по себе не является нарушением права заявительницы проявлять свои религиозные убеждения. Однако ЕСПЧ пришел к выводу, что британские власти не обеспечили справедливое равновесие между желанием заявительницы проявлять свою веру и сообщать о ней другим, с одной стороны и желанием её работодателя обеспечивать определенный имидж компании. Другим служащим компании Бритиш Эйруэйз, ещё до случая с заявительницей, было разрешено ношение религиозных одежд, таких как сикхские тюрбаны и хиджабы, без какого-либо ущерба для имиджа и репутации компании. Кроме того, то обстоятельство, что компания впоследствии изменила свой дресс-код, разрешив ношение ювелирных изделий религиозного характера, подтверждает, что ранее действовавший запрет не имел принципиального значения. Следовательно, национальные власти недостаточно защитили право миссис Эвейда проявлять свои религиозные убеждения, нарушив ст. 9 ЕКПЧ. Европейский Суд не счел необходимым отдельно рассматривать вопрос об ущербе, понесенном заявительницей в свете статьи 14 в сочетании со ст. 9 ЕКПЧ.

20. Банк 1 вересня 2016 р. пред'явив до позичальника позов про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судом було встановлено, що кредитний договір був укладений 4 лютого 2008 р. та передбачав графік платежів до 5 лютого 2016 року. Відповідач не здійснив черговий платіж 10 червня 2010 р. і після цього не проводив будь-яких платежів за договором. 14 червня 2011 р. банк надіслав відповідачу вимогу, що була ним отримана 20 червня 2011 р., про повне дострокове повернення заборгованості за договором. Відповідач подав клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності та відмову у задоволенні позову, вказавши, що позивач своєю вимогою від 14 червня 2011 р. змінив строк виконання договору, тому позовна давність закінчилася у 2014 р. Позивач заперечував, вказуючи на те, що діяв у межах загального строку виконання зобов'язань. Коли почала обраховуватися позовна давність у цій ситуації?

 Правова позиція ВСУ у справі № 6-3087цс16

Висновки апеляційного суду про те, що кредитор реалізував своє право, передбачене статтею 1050 ЦК України, і змінив строк виконання основного зобов’язання, надіславши 17 серпня 2015 року вимогу про дострокове повернення кредиту, не ґрунтується на матеріалах справи.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВСУ у справі за № 6-522цс17

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

21. Банк подав позов до Орлова про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за кредитним договором. Позов був обґрунтований тим, що банк уклав кредитний договір і договір іпотеки квартири з Макаровим. Згодом Макаров звернувся до суд з позовом про визнання договору іпотеки недійсним і виключення запису про обтяження з Єдиного реєстру заборон, що був задоволений. Після цього Макаров продав квартиру Орлову. Вже після продажу рішення суду було скасоване. За результатами розгляду справи про звернення стягнення суд повинен…

Правова позиція у справі № 6-2858цс15

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов’язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

У разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала підстава виключення цього запису. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

22. Банк подав позов про виселення з квартири та зняття з реєстраційного обліку без надання іншого житла подружжя Петренків та їх неповнолітньої дитини. Позов обґрунтований тим, що на квартиру, яка була предметом іпотеки, за рішенням суду звернуте стягнення. У межах виконавчого провадження готується реалізація квартири, проте відповідачі добровільно не виселяються з неї. Відповідачі проти позову заперечували, оскільки їх конституційне право на житло є непорушним. Суд встановив, що відповідачі проживають та зареєстровані у квартирі, квартира придбана не за кредитні кошти. Яке рішення має прийняти суд у цій справі?

 Не можуть бути задоволені вимоги про виселення з квартири, яка не була придбана за рахунок кредитних коштів, без надання іншого житлового приміщення. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 30 вересня 2015 року №6-1892цс15

23. Батьки звернулися до суду із позовом про визнання порушеним їх права на навчання дитини регіональною мовою. Як Європейський суд з прав людини підійшов до розгляду даної справи у відповідності до загальновизнаних критеріїв права на освіту ?

 В решении по делу о языках в Бельгии Европейский Суд отклонил предложенную заявителями трактовку статьи 2 Протокола № 1, согласно которой понятие "религиозные и философские убеждения родителей" распространяется и на их культурные и языковые предпочтения. При этом Суд отметил, что в ходе подготовительной работы над текстом Протокола Комитет экспертов отверг предложения о включении в данную статью положений, связанных с правом получать образование на языке, отличном от официального языка страны, признав, что данный вопрос относится к проблематике прав этнических меньшинств и выходит за рамки Конвенции (п. 6). Суд подчеркнул в своем решении, что статья 14 Конвенции, запрещающая дискриминацию, в том числе и по признаку языка, если она рассматривается совместно со статьей 2 Протокола № 1, не гарантирует ребенку или его родителям право получения образования на определенном языке по их выбору. Цель, которую преследуют положения этих двух статей, гораздо уже: обеспечить, чтобы право на образование было гарантировано в любой из Договаривающихся Сторон каждому без какой-либо дискриминации по признаку языка (п. 11). Вместе с тем в комментариях к Конвенции высказывается предположение о том, что новая трактовка статьи 2 Протокола № 1 возможна в связи с признанием региональных языков и языков меньшинств в качестве средств выражения культурного достояния и возрастанием интереса к проблеме прав меньшинств

Статья 2 - Право на образование

Никому не может быть отказано в праве на образование. Государство при осуществлении функций, которые оно принимает на себя в области образования и обучения, уважает право родителей обеспечивать такое образование и такое обучение, которые соответствуют их религиозным и философским убеждениям.

Як приклад справи, що розглядав Європейський суд з прав людини стосовно мовних прав пов’язаних з правом на освiту можна навести справу Кіпра проти Туреччини. Справа Кіпр проти Туреччини була обумов- лена закриттям єдиної середньої школи, яка забезпечувала отримання середьної освiти грецькою мовою в пiвнiчнiй частинi Кiпру. На думку Суду це було заперечння основного права на освiту, оскiльки для перехо- ду до наступного рiвня отримання освiти учнi не мали достатнiх знань турецької мови [5]. З вищенаведених та інших справ (наприклад, Bidault v. France; Isop v. Austria; Skender v. «the former Yugoslav Republic of Macedonia»; Slivenko v. Latvia; D.H. and others v. Czech Republic та ін.) можна зробити вис- новок, що дискримiнацiя осiб, якi розмовляють мовою меншин або регiональною мовою не є поодинокими випадками. Проте, важко зробити чiткi висновки про захист мовних прав, як прав людини, з цих конкретних справ. Але треба вiдмiтити, що число заяв з питання захисту мовних прав до Суду постійно зростає. Це свiд- чить про те, що дана проблема є актуальною та потребує бiльшої уваги.

24. Батьки малолітньої 9-ти річної особи є власниками квартири, що знаходиться за адресою 1, за якою вони не зареєстровані, постійно проживають за адресою 2, а дитина проживає за адресою 3 (з дідом). Визначте місце проживання малолітньої особи?

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

25. Будинкоуправління звернулось з позовом до Т., в якому просило виселити відповідачку із квартири без надання іншого жилого приміщення. Т. звернулася із зустрічним позовом про визнання права користування спірним жилим приміщенням. Суд встановив, що О. (батькові Т.) було надано службове житло - спірну квартиру. На підставі ордера він разом із сім'єю, до якої входила і Т., вселився в квартиру. Після вселення вся сім'я була зареєстрована в спірній квартирі та проживала в ній. Після смерті батька Т. продовжувала проживати в квартирі, проживає в ній до цього часу. Також між Будинкоуправлінням і Т. був укладений строковий договір найму даної квартири, після закінчення строку якого Т. було надіслано попередження про те, що вона повинна звільнити займане приміщення. З чого має виходити суд при ухваленні рішення?

 Правова позиція у справі

№ 6-1835цс15

Відповідно до частин першої, другої статті 64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом статті 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно статті 125 ЖК УРСР до осіб, яких не може бути виселено із службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення відносяться, зокрема, члени сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення.

26. В укладеному у письмовій формі між двома фізичними особами договорі найму квартири не зазначено його строк. Які правові наслідки має такий договір?

Відповідно до ч. 1 ст. 821 ЦК України договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років.

27. В ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху було надано строк для усунення її недоліків. Строк було написано цифрами - 50 днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. На шостий день після отримання підтвердження отримання цією особою ухвали, була постановлена ухвала про повернення скарги. На наступний день особа звернулась до суду з заявою про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, вказавши, що ухвалою було надано "50", а не "5" днів для усунення недоліків. Як у цивільному процесуальному законодавстві вирішено питання про можливість вчинення процесуальних дій суддею апеляційного суду щодо заяви про продовження строку, адже вже постановлена ухвала про повернення скарги?

Лист ВССУ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12

3. Питання: Які процесуальні дії має вчинити суддя апеляційного суду у разі надходження заяви про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги після закінчення встановленого суддею строку та постановлення ухвали про повернення скарги?

Відповідь: Згідно з частиною другою статті 297 ЦПК до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 ЦПК.

У такому разі суддя апеляційного суду постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, надає строк для усунення її недоліків.

В ухвалі суду необхідно навести підстави залишення апеляційної скарги без руху та визначити строк для усунення недоліків із урахуванням реальної можливості отримання заявником копії ухвали та виправлення недоліків (зокрема, підписання скарги, подання довіреності, оригіналів документів про сплату судового збору), який не може перевищувати п'яти днів із дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

В ухвалі також має бути зазначено про наслідки невиконання вимог щодо усунення недоліків (частина друга статті 121 ЦПК). У разі невиконання вимог закону, наведених в ухвалі про залишення скарги без руху, суддя-доповідач постановляє ухвалу про визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.

Отже, після постановлення такої ухвали апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою завершено. У зв'язку із цим суддя апеляційного суду ніяких процесуальних дій після постановлення такої ухвали вчиняти не може, крім усунення описки тощо.

Ураховуючи викладене, у разі надходження заяви про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги після закінчення встановленого суддею строку та постановлення ухвали про повернення скарги вона повертається заявникові листом керівника апарату чи завідуючого секретаріату суду. При цьому у такому листі заявникові слід роз'яснити положення частини п'ятої статті 121 ЦПК про те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до апеляційного суду з апеляційною скаргою на загальних підставах.

28. В ході розгляду справи у суді першої інстанції було з’ясовано, що позов подала особа, право якої не порушено. Про це взнала особа, право якої було дійсно порушено. Вона вирішила вступити в даний процес з метою захисту свого права. В якості кого вона могла б вступити у даний процес?

Стаття 34. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору

1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача.

2. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.

29. В який строк з моменту набуття рішенням Європейського суду з прав людини статусу остаточного, стягувачеві виплачується державою відшкодування?

Ч.1 ст.8 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з 
прав людини" виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з 
моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні.

30. В якому випадку свідок, даючи показання, може користуватися записами?

Свідок, даючи показання, може користуватися записами в тих випадках, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці записи подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

31. В який строк та в якому порядку Верховна Рада України збирається на засідання у разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях?

ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", ЗУ "Про правовий режим надзвичайного стану"

У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання.

32. В яких випадках співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників?

 Ч.2 ст.6 ЗУ "Про іпотеку" майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників.

Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

33. В яких справах позов може бути забезпечений до подання позовної заяви?

 Ч.4 ст.151 ЦПК за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності.

34. В яких умовах Конституція України не може бути змінена?

Стаття 157. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

35. В які строки і яким чином після видачі судового наказу суд надсилає його копію боржникові?

Ч.1 ст.104 ЦПК після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням.

36. В які строки особа повинна передати в управління іншій особі належні їй підприємства та корпоративні права у зв'язку із призначенням на посаду в центральному органі виконавчої влади?

Ч.1 ст.36 ЗУ "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

У такому випадку особам, зазначеним у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї.

37. В якій послідовності (черговості) погашаються вимоги кредитора за грошовими зобов'язаннями, у разі недостатності суми платежу, проведеного боржником?

Ст.534 ЦК України

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

38. В якій формі необхідно укладати додаткову угоду, у випадку неодноразової пролонгації договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строк дії якого менший трьох років?

Проста письмова.

Пленум ВГСУ 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна"

 У випадку неодноразової пролонгації договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на підставі статті 764 ЦК України чи частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (строк дії якого менший трьох років) немає підстав для його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

39. В якій формі укладається договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи, яка набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності?

Ст.799 ЦК 1. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

2. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Пленум ВГСУ 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна"

П.2.11 Законом встановлено вимоги щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу за участю фізичної особи (частина друга статті 799 ЦК України). При цьому, однак, слід мати на увазі, що такого посвідчення не потребує договір, укладений за участю громадянина, який набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

40. В якому випадку Велика Палата Верховного Суду може діяти як суд апеляційної інстанції?

Ст.45 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.

41. В якому випадку втрачається статус біженця?

Ст.11 ЗУ "Про біженців" статус біженця втрачається, якщо особа: 

1) добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності
 (підданства);

2) набула громадянство України або добровільно набула громадянство, яке мала раніше, 
або набула громадянство іншої держави і користується її захистом; 

3) добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала
 внаслідок обґрунтованих побоювань стати ертвою переслідувань; 

4) будучи особою без громадянства може повернутися в країну свого попереднього 
постійного проживання, оскільки обставини, за яких було надано статус біженця, більше не
 існують; 

5) отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні; 

6) не може більше відмовлятися від користування захистом країни своєї громадянської 
належності, оскільки обставини, на підставі яких особі було надано статус біженця, більше не 
існують.

42. В якому випадку НЕ застосовується інститут відводу?

наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ

43. В якому випадку повноваження депутата місцевої ради можуть припинитися достроково без рішення відповідної ради?

 ЗУ Про статус депутатів місцевих рад

 Стаття 5. Дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради 

 1. Повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності 
перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної
 ради у разі: 

 1) його відкликання виборцями у встановленому цим Законом порядку; 

3) припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі 
України; 

 4) обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України
 ( 254к/96-ВР ) і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень; 

 5) обрання його депутатом іншої місцевої ради; 

 6) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім; 

 7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до
 позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до 
відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного 
з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права 
займати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або 
місцевого самоврядування;

 8) його смерті.

44. В якому випадку повноваження депутата місцевої ради можуть припинитися достроково за рішенням відповідної ради?

 Ст.5 ЗУ "ЗУ Про статус депутатів місцевих рад"

2. Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за 
рішенням відповідної ради у зв'язку: 

1) з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до 
покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; 

2) з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських 
повноважень.

45. В якому випадку призначаються проміжні вибори до Верховної Ради України?

 Ч.5 ст.15 ЗУ "Про вибори народних депутатів України"

 Проміжні вибори депутата призначаються Центральною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному окрузі.

  

46. В якому випадку сторона договору не звільняється від відповідальності за випадок та непереборну силу?

 Законодавець встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

 Ст.617 ЦК 1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

47. В якому випадку усиновлення дитини провадиться без згоди батьків?

 Ст.219 СК

1. Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони:

1) невідомі;

2) визнані безвісно відсутніми;

3) визнані недієздатними;

4) позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється;

5) протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім'ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 цього Кодексу.

2. Усиновлення дитини може бути проведено без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її.

48. В якому випадку чоловік чи дружина може пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом одного року після народження дитини?

 Ч.ч.2, 4 ст.110 СК

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

 Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

49. В якому випадку, відповідно до положень Сімейного кодексу України, неможливе оспорювання батьківства?

 Ст.136 СК

 3. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

4. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.

5. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

  

50. В якому з випадків Президент України НЕ має права достроково припинити повноваження Верховної Ради України?

 Ст.90 КУ

Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.

51. В якому з випадків щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена?

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі:

1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

2) виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

3) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;

4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

52. В якому із випадків Суд не зобов'язаний зупиняти провадження у справі?

 Ст.202 ЦПК

1. Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;

2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;

4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;

5) призначення судом експертизи;

6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 132 цього Кодексу.

2. Суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

3. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

53. В якому із перелічених випадків згода виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника НЕ ПОТРІБНА?

 Ст.43-1 КЗпП

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:

ліквідації підприємства, установи, організації;

незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;

звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;

поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;

звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;

звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;

звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду.

Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

54. В якому із перелічених випадків розірвання трудового договору з працівником роботодавець зобов'язаний дотримуватися порядку накладення дисциплінарних стягнень?

ВСУ у справі № 6-2801цс15 від 19 жовтня 2016 р.

При доведеності порушення працівником трудової дисципліни, не відібрання у нього письмових пояснень з приводу своєї відсутності на роботі, не може бути підставою для визнання наказу про припинення дії контракту та звільнення позивача незаконним.

55. В якому порядку допитуються свідки?

Ст.180 ЦПК

1. Кожний свідок допитується окремо.

2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.

3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань.

4. Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановлення ухвали.

5. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".

6. Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.

7. Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою задає питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.

8. Суд має право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.

9. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду.

10. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.

11. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд.

12. Суд може одночасно допитати свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях.

56. В якому порядку обіймає посаду Голова Національного агентства з питань запобігання корупції?

Ст.6 "Про запобігання корупції"

Голова Національного агентства обирається агентством строком на два роки з числа його членів. Одна й та сама особа не може обіймати цю посаду два строки підряд.

57. В якому порядку призначаються члени Національного агентства з питань запобігання корупції?

 Ч.3 ст.5 "Про запобігання корупції"

Члени Національного агентства призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд.

Прем’єр-міністр України вносить для призначення Кабінетом Міністрів України на посади членів Національного агентства кандидатів, відібраних конкурсною комісією, склад якої затверджує Кабінет Міністрів України та яка здійснює організацію та проведення конкурсу.

58. В якому разі допускається забезпечення позову?

Ч.3 ст.151 ЦПК

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття 
провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК, якщо невжиття заходів 
забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

 59. В якому разі не допускається процесуальне правонаступництво?

 Ст.37 ЦПК

1. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

2. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Якщо спірні правовідносини нерозривно пов'язані з особою правопопередника (аліментні права й обов'язки, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю), правонаступництво в процесі не допускається.

60. В якому разі суд, який розглядає справу, доручає відповідному суду провести збирання доказів?

Ч.1 ст.132 ЦПК Суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів за межами його територіальної підсудності доручає відповідному суду провести певні процесуальні дії.

62. Верховна Рада України завершила роботу чергової сесії. Які дії, передбачені Конституцією України, має бути вчинено у разі необхідності вирішення невідкладних питань, що відносяться до повноважень Верховної Ради України, в період між черговими сесіями?

Ч.2 ст.83 КУ

Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

63. Верховна Рада України прийняла резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від свого конституційного складу. Хто та за чиїм поданням здійснюватиме призначення Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України?

 Ст.115 КУ

Відставка Прем’єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна Рада України здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів України у строки і в порядку, що визначені цією Конституцією.

Призначає ВРУ за поданням Президента України (п.12 ч.1 ст.85 КУ)

64. Визначити момент виникнення права власності на нерухоме майно при спадкуванні…

Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п’ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об’єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об’єкт нерухомого майна.

При цьому, наприклад, спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

65. Визначити особливості переліку спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщини…

 П.19 ППВСУ 30.05.2008 N 7 "Про судову практику у справах про спадкування"

Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК, є 
вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

66. Визначте властивість основоположних прав і свобод людини за Конституцією України…

Ст.21 КУ невідчужуваність та непорушність

67. Визначте перший етап процедури проведення Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду…

 Ст.41 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів"

3. Питання про висловлення недовіри Голові Верховного Суду розглядається Пленумом Верховного Суду за поданням не менш як однієї третини від складу Пленуму Верховного Суду, скріпленим їх підписами. Подання має бути вмотивованим.

4. Для проведення Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду судді, визначені у частині третій цієї статті, створюють організаційний комітет та призначають його голову і заступника, про що складається протокол.

68. Визначте, як здійснюється спадкування у випадку складання заповідального розпорядження щодо вкладу у банку після складання заповіту на все майно.

 Ст.1228 ЦК

1. Вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).

2. Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

3. Заповіт, складений після того, як було зроблене розпорядження банку (фінансовій установі), повністю або частково скасовує його, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна спадкодавця.

 69. Виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить.

 Ст.5 КУ

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

70. Винахідник Амосов і ТОВ "Дідро" уклали ліцензійний договір, за яким ТОВ одержало одиничну ліцензію на використання винаходу. Яке із наведених тверджень у такому разі є правильним?

71. Винахідник Гончаренко І.П. і ТОВ "Барс" уклали ліцензійний договір, за яким ТОВ одержало виключну ліцензію на використання винаходу. Яке із наведених тверджень у такому разі є правильним?

 Стаття 1109 ЦК Ліцензійний договір

1. За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

2. У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

3. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Ст.1108 ЦК

3. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону.

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

72. Вихованець дитячого інтернату, малолітній А. завдав майнової шкоди своєму вчителю. Протягом якого строку після позбавлення батьківських прав, його батьки зобов'язані відшкодувати завдану ним шкоду, якщо вини інтернату немає?

ЦК Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою

1. Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

2. Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров'я чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

3. Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

4. Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов'язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.

5. Обов'язок осіб, визначених частиною першою цієї статті, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється у разі досягнення нею повноліття. Після досягнення повноліття особа може бути зобов'язана судом частково або в повному обсязі відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров'ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а особи, які визначені частиною першою цієї статті, є неплатоспроможними або померли.

73. Від яких зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод держава НЕ може відступити під час війни або іншої суспільної небезпеки?

Стаття 15 Відступ від зобов'язань під час надзвичайної ситуації

1. Під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом.

2. Наведене вище положення не може бути підставою для відступу від статті 2, крім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій, і від статей 3, 4 (пункт 1) і 7.

74. Від яких фактичних обставин справи залежить чи є місце конкретного проживання "житло", яке давало б підстави для захисту у відповідності до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції захисту прав людини та основоположних свобод?

 Згідно зі ст. 8 Конвенції поняття «житло» не обмежується приміщенням, яке законно зайнято або створено, а тому зміст цієї категорії, як вбачається з аналізу усталеної прак- тики Євросуду [12, с. 67], охоплюється певними характеристиками, які від- мінні від національного законодавства:

1)     «місце, облаштоване особою як її дім на власній земельній ділянці, навіть якщо його заснування не відповідало чинному законодавству (без дозволу на будівництво)» (п. 53 рішення Євросуду у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» (1996)). Адже у багатьох випадках те, чи має влас- ність розглядатися як «житло», є питанням факту і не залежить від право- мірності користування нею за національним правом;

2)      «місце, куди особа має намір повернутися чи де було її постійне помешкання» (п. 46 рішення Євросуду у справі «Гіллоу проти Сполученого Королівства» (1986)). Отже, чи є конкретне місце проживання «житлом», яке підлягає захисту на підставі ст. 8 Конвенції, залежить «від фактичних обста- вин, а саме — від наявності достатніх та триваючих зв’язків із конкретним місцем» (п. 36 рішення Євросуду у справі «Прокопович проти Росії» (2004));

3)     «житло, яке має статус службового. При цьому Євросуд нагадав свою практику, відповідно до якої ст. 8 Конвенції, що має на меті насамперед захистити особу від свавільного втручання державної влади, «може також бути застосована при прийнятті заходів, спрямованих на дотримання прав, гарантованих цією статтею, і у відносинах між особами» (п. 68 рішення Євросуду у справі «Новоселецький проти України» (2005));

4)     «приміщення (офіси), пов’язані з професійною діяльністю адвоката» (п. 29 рішення Євросуду у справі «Німіц проти Німеччини» (1992)), п. 34 рішення Євросуду у справі «Смірнов проти Росії» (2007)) або «приміщення (офіси) нотаріуса, в яких обшук було проведено незаконно, оскільки органи влади не дотримали законодавчих гарантій» (п. 51 рішення Євросуду у спра- ві «Пантелеєнко проти України» (2006));

5)     «службові приміщення (офіс або кабінет) представника вільної про- фесії (фізичної особи)» (п. 57 рішення Євросуду у справі «Функе проти Франції» (1993)), пункти 50–52 рішення Євросуду у справі «Бук проти Німеччини» (2005));

6)     «службові приміщення офіційного офісу компанії, її філії або її служ- бових приміщень (юридичної особи)» (п. 30 рішення Євросуду у справі «Компанія «Кола Ест» та інші проти Франції» (2002));

7)     «житло за ст. 8 Конвенції є житлом, захищеним від нападів зі сторони держави чи навмисного руйнування її представниками» (рішення Євросуду у справі «Акдібар та інші проти Турції» (1996)).

75. Відповідно до законодавства України, покупцями об'єктів приватизації державної власності, можуть бути.

Ст.8 ЗУ "Про приватизацію державного майна"

1. Покупцями об’єктів приватизації з урахуванням обмежень, встановлених цією статтею, можуть бути:

громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства;

юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті;

юридичні особи інших держав.

76. Відповідно до норм Цивільного кодексу України, фіктивним визнається правочин…

ЦК

Стаття 234. Правові наслідки фіктивного правочину

1. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

2. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

77. Відповідно до положень Цивільного кодексу України, якщо строк довіреності не встановлено, вона зберігає чинність…

 ЦК

Стаття 247. Строк довіреності

1. Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

2. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.

3. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

78. Відповідно до умов договору найму квартири, укладеного між Ф. (наймодавець) та К. (наймач) строком на 10 місяців, в квартирі разом з К. постійно проживає його непрацездатна мати О. Через два місяці після укладення договору найму К. знайшов житло, яке є більш зручним для нього з точки зору добирання до місця роботи. Чи має право К. достроково припинити договірні відносини найму житла з Ф.?

 Стаття 816. Наймач та особи, які постійно проживають разом з ним

1. У договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування житлом.

2. Наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним.

3. Якщо наймачами житла є кілька осіб, їхні обов'язки за договором найму житла є солідарними.

4. Порядок користування житлом наймачем та особами, які постійно проживають разом з ним, визначається за домовленістю між ними, а у разі спору - встановлюється за рішенням суду.

Стаття 825. Розірвання договору найму житла

1. Наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці.

Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою.

Стаття 826. Правові наслідки розірвання договору найму житла

1. У разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.

79. Відповідно до яких переконань Держава при виконанні будь-яких функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати освіту і навчання у відповідності до ст. 2 Першого протоколу до Європейської конвенції захисту прав людини та основоположних свобод?

 Стаття 2  Право на освіту 

 Нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Держава при виконанні будь-яких /
функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і навчання відповідно до їхніх релігійних і світоглядних переконань.

80. Відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи в місці її постійного проживання протягом якого строку дає можливість визнати її безвісно відсутньою судом?

 Стаття 43. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою

1. Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

81. Вкажіть кількість голосів громадян України, які мають право голосу, необхідну для проголошення Всеукраїнського референдуму

 Ст.72 КУ

Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

 82. Вкажіть суб’єкта, який має право здійснювати повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення члену Національного агентства з питань запобігання корупції ?

 Ст.481 КПК

Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора)

83. Вкажіть умови віднесення спадкоємця до четвертої черги спадкоємців за законом.

 Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом

1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

84. Вкажіть хто здійснює тлумачення змісту правочину?

 Стаття 213. Тлумачення змісту правочину

1. Зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

2. На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

85. Вкажіть чи може односторонній правочин створювати обов'язки для інших осіб?

 Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. (напр., заповіт з умовою)

86. Вкажіть чи обов'язково скріплюється печаткою правочин, який вчиняє юридична особа?

Ст.207 ЦК

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Обов’язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

87. Вкажіть, що, за Конституцією України, НЕ є підставою для звільнення судді Конституційного Суду України з посади?

 Ст.149-1 КУ

Підставами для звільнення судді Конституційного Суду України з посади є:

1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

2) порушення ним вимог щодо несумісності;

3) вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Суду або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду України Суд ухвалює щонайменше двома третинами від його конституційного складу.

88. Вкажіть, яка з перелічених підстав НЕ є підставою втрати громадянства України.

 Стаття 19. Підстави для втрати громадянства України 

 Підставами для втрати громадянства України є: 

 1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на 
момент такого набуття він досяг повноліття. 

 2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок 
обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; 

 3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до
 законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) 
службою. 

Положення пунктів 1, 3 частини першої цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок 
цього громадянин України стане особою без громадянства. 

 Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.

 89. Вкажіть, яка із зазначених підстав є підставою для звільнення судді Конституційного Суду України?

90. Вкажіть, яке із нижчеперерахованих повноважень належить Вищій кваліфікаційній комісії суддів України:

 Стаття 93. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних;

2) проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;

3) вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді;

4) вносить рекомендацію про переведення судді відповідно до цього Закону, крім переведення як дисциплінарної санкції;

5) визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;

6) затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складення відбіркового іспиту та методику оцінювання його результатів, порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) та інші процедури виконання Комісією її функцій;

7) проводить кваліфікаційне оцінювання;

8) забезпечує ведення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді;

9) бере у межах компетенції участь у міжнародному співробітництві, у тому числі встановлює зв’язки з іноземними закладами, установами та організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, є бенефіціаром, реципієнтом міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій;

10) здійснює інші повноваження, визначені законом.