Відповіді на запитання №№ 51 - 100 з переліку запитань для кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді Касаційного кримінального суду

Відповіді надані та розміщуються з дозволу Юрія Феленко

   

51. В якому випадку Європейський суд з прав людини сформулював позицію щодо порушення права на захист адвокатом?

Залежно від варіантів відповідей.

52. В якому випадку не допускається відстрочка виконання вироку на підставі тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання?

Частина 2 статті 536 КПК. Відстрочка виконання вироку.

2. Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.

53. В якому випадку особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності?

Частина 2 статті 17 КК. Добровільна відмова при незакінченому злочині.

2. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.

54. В якому випадку повноваження депутата місцевої ради можуть припинитися достроково без рішення відповідної ради?

Частина 1 статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевої ради». Дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради.

1. Повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі:

1) його відкликання виборцями у встановленому цим Законом порядку;

3) припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

4) обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень;

5) обрання його депутатом іншої місцевої ради;

6) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

8) його смерті.

55. В якому випадку повноваження депутата місцевої ради можуть припинитися достроково за рішенням відповідної ради?

Частина 2 статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевої ради». Дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради.

2. Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку:

1) з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі;

2) з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень.

56. В якому випадку позбавлення права на життя, не тягне за собою кримінальної відповідальності за ст. 2 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод?

Стаття 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право на життя.

1. Право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.

2. Позбавлення життя не розглядається як таке, що вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили:

a) для захисту будь-якої особи від незаконного насильства;

b) для здійснення законного арешту або для запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою;

c) при вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або повстання.

57. В якому випадку предмет злочину є обов'язковою ознакою злочину?

У випадку коли така ознака складу злочину названа безпосередньо в самому законі про кримінальну відповідальність.

58. В якому випадку призначаються проміжні вибори до Верховної Ради України?

Частина 5 статті 15 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Види виборів депутатів та порядок їх призначення.

5. Проміжні вибори депутата призначаються Центральною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному окрузі.

59. В якому випадку присяжний може бути увільнений від виконання своїх обов'язків?

Стаття 66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Підстави і порядок увільнення від виконання обов’язків присяжного

1. За наявності обставин, зазначених у частині другій статті 65 цього Закону, голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов’язків присяжного.

2. Голова суду також увільняє від виконання обов’язків присяжного:

1) особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;

2) керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;

3) особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

4) іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

3. Особу, зазначену в частині другій цієї статті, увільняють від виконання обов’язків присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов’язків.

4. Увільнення від виконання обов’язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

Частина 2 статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вимоги до присяжного.

2. Не включаються до списків присяжних громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

3) які мають незняту чи непогашену судимість;

4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;

5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

6) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;

7) особи, які не володіють державною мовою.

60. В якому випадку присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді?

Частина 1 статті 390 КПК. Усунення присяжного

1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

1) у разі невиконання присяжним обов’язків, передбачених частиною другою статті 386 цього Кодексу;

2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

61. В якому випадку суд вправі відкласти підготовче судове засідання?

Залежно від варіантів відповідей.

У випадку неявки учасника(ів) судового провадження.

62. В якому випадку суд зобов'язаний відкласти підготовче судове засідання?

Залежно від варіантів відповідей.

У випадку неявки прокурора.

63. В якому випадку суддя (професійний або непрофесійний), який входить до складу суду присяжних, може утриматися від голосування?

Частина 3 статті 391 КПК. Порядок наради і голосування в суді присяжних.

3. Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.

64. В якому випадку судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, як наслідок істотного порушенням вимог кримінального процесуального закону?

Стаття 412 КПК. Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону

1. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

2. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:

1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито;

2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;

3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов’язковою;

4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов’язковою;

5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;

6) порушено правила підсудності;

7) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

65. В якому з випадків Президент України НЕ має права достроково припинити повноваження Верховної Ради України?

Частини 4, 5 статті 90 Конституції України.

Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.

Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.

66. В якому з документів міститься визначення катування і його ознак?

У Кримінальному кодексі України.

Стаття 127. Катування

1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб -

67. В якому з приведених визначень описані ознаки "нелюдського поводження" (у відповідності з практикою Європейського суду з прав людини)?

Залежно від варіантів відповідей.

У справі Данія, Франція, Норвегія, Швеція та Нідерланди проти Греції (Грецька справа (1969)) Комісія визначила такі ступені забороненого поводження:

Нелюдське поводження або покарання: таке поводження, яке навмисно спричинює тяжке розумове чи фізичне страждання, що за даних обставин є  невиправданим.

У справі Ірландія проти Сполученого Королівства (1978) Суд вніс деякі зміни до визначень:

Нелюдське поводження чи покарання: спричинення сильних фізичних та душевних страждань.

68. В якому із випадків позбавлення життя буде розглядатися як таке, що вчинене на порушення ст. 2 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод?

Залежно від варіантів відповідей.

Стаття 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право на життя.

1. Право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.

2. Позбавлення життя не розглядається як таке, що вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили:

a) для захисту будь-якої особи від незаконного насильства;

b) для здійснення законного арешту або для запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою;

c) при вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або повстання.

69. В якому порядку обіймає посаду Голова Національного агентства з питань запобігання корупції?

Частина 1 статті 6 Закону України «Про запобігання корупції». Голова та заступник Голови Національного агентства

1. Голова Національного агентства обирається агентством строком на два роки з числа його членів. Одна й та сама особа не може обіймати цю посаду два строки підряд.

70. В якому порядку призначаються члени Національного агентства з питань запобігання корупції?

Частина 3 статті 5 Закону України «Про запобігання корупції». Склад Національного агентства.

3. Члени Національного агентства призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд.

Прем’єр-міністр України вносить для призначення Кабінетом Міністрів України на посади членів Національного агентства кандидатів, відібраних конкурсною комісією, склад якої затверджує Кабінет Міністрів України та яка здійснює організацію та проведення конкурсу.

71. В якому порядку проводиться допит свідка за допомогою телефонної конференції, який перебуває на території іноземної держави, за запитом компетентного органу України?

Стаття 10 Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах. Проведення допиту за допомогою телефонної конференції.

1. Якщо особа перебуває на території однієї Сторони й повинна бути допитана як свідок або експерт судовими органами іншої Сторони, то остання може у випадках, коли так передбачає національне законодавство, звернутися до першої Сторони з проханням уможливити проведення допиту за допомогою телефонної конференції, як передбачено в пунктах 2-6.

2. Допит може проводитися за допомогою телефонної конференції лише тоді, коли свідок або експерт погоджуються, що допит може бути проведений у такий спосіб.

3. Запитувана Сторона погоджується на проведення допиту за допомогою телефонної конференції у випадках, коли це не суперечить основним принципам її законодавства.

4. Прохання про проведення допиту за допомогою телефонної конференції повинно містити, на додаток до інформації, передбаченої в статті 14 Конвенції, назву судового органу та імена осіб, які будуть проводити допит, а також зазначення того, що свідок або експерт згодний брати участь в проведенні допиту за допомогою телефонної конференції.

5. Практичні заходи стосовно допиту погоджуються заінтересованими Сторонами. Під час погодження таких заходів запитувана Сторона зобов'язується:

a) повідомити  відповідному  свідку  або  експерту про час та місце допиту;

b) забезпечити встановлення особи свідка або експерта;

c) пересвідчитись у тому,  що свідок або експерт дає згоду на проведення допиту за допомогою телефонної конференції.

6. Запитувана Сторона може обумовити свою згоду цілком або частково відповідними положеннями пунктів 5 та 7 статті 9.

72. Вагітна громадянка І. вчинила закінчений замах на умисне вбивство з особливою жорстокістю (ч. 2 ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК). Санкція цієї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі. Яке максимальне покарання може призначити громадянці І. суд?

10 років позбавлення волі.

Частини 2, 3 статті 68 КК. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті

2. За вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

3. За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Пункт 6-1 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання»

6-1. Правила частин 2 і 3 статті 68 КК не можуть бути застосовані при призначенні покарання особі, яка у віці 18 і більше років вчинила злочин, за який передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, оскільки цей вид покарання є таким, що виключає можливість визначення його половини чи двох третин. Однак до осіб, які вчинили готування до такого злочину або вчинення замаху на злочин у віці до 18 років, і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були у стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, і яким не може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, мають застосовуватися вимоги частин 2 і 3 статті 68 КК, виходячи з максимального покарання позбавлення волі на певний строк.

73. Вагітна громадянка І. вчинила закінчений замах на шахрайство (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК). Санкція цієї статті передбачає покарання у виді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до 240 годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років. Яке найбільш суворе покарання може призначити громадянці І. суд?

50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 3 статті 68 КК. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті

3. За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Громадські та виправні роботи, а також обмеження волі до вагітних не застосовується (ст.ст. 56, 57, 61 КК).

74. Верховна Рада України завершила роботу чергової сесії. Які дії, передбачені Конституцією України, має бути вчинено у разі необхідності вирішення невідкладних питань, що відносяться до повноважень Верховної Ради України, в період між черговими сесіями?

Частина 2 статті 83 Конституції України.

Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

75. Верховна Рада України прийняла резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від свого конституційного складу. Хто та за чиїм поданням здійснюватиме призначення Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України?

Верховна Рада України за поданням Президента України.

Пункт 12 статті 85 Конституції України.

До повноважень Верховної Ради України належить:

12) призначення за поданням Президента України Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України.

76. Визначте властивість основоположних прав і свобод людини за Конституцією України…

Стаття 21 Конституції України. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 22 Конституції України. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

77. Визначте перший етап процедури проведення Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду…

Частини 3, 4 статті 41 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Порядок дострокового звільнення з посади Голови Верховного Суду.

3. Питання про висловлення недовіри Голові Верховного Суду розглядається Пленумом Верховного Суду за поданням не менш як однієї третини від складу Пленуму Верховного Суду, скріпленим їх підписами. Подання має бути вмотивованим.

4. Для проведення Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду судді, визначені у частині третій цієї статті, створюють організаційний комітет та призначають його голову і заступника, про що складається протокол.

78. Визначте, в якій із наведених ситуацій у особи НЕ виникає право на необхідну оборону?

Залежно від варіантів відповідей.

Стаття 36 КК. Необхідна оборона

1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Стаття 37 КК. Уявна оборона

1. Уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.

2. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.

3. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони.

4. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.

79. Визначте, в якому з наведених випадків ВІДСУТНЄ порушення презумпції невинуватості в розумінні ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.

Залежно від варіантів відповідей.

Частина 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право на справедливий суд.

2. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

80. Визначте, в якому з наведених випадків наявне порушення права на свободу та особисту недоторканність в розумінні ст. 5 Європейської конвенції з прав людини.

Залежно від варіантів відповідей.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право на свободу та особисту недоторканість.

1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:

a) законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом;

b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом;

c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;

d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження його до компетентного органу;

e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг;

f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

2. Кожен, кого заарештовано, має бути негайно поінформований зрозумілою для нього мовою про підстави його арешту і про будь-яке обвинувачення, висунуте проти нього.

3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

4. Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

5. Кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування.

81. Визначте, в якому з описаних нижче випадків суд може призначити винній особі довічне позбавлення волі, якщо воно передбачене в санкції статті Особливої частини КК.

Залежно від варіантів відповідей.

Стаття 64 КК. Довічне позбавлення волі

1. Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

2. Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, а також у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 68 цього Кодексу.

82. Виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить.

Частина 2 статті 5 Конституції України.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

83. Вирішить питання про можливість притягнення до кримінальної відповідальності за КК України іноземного громадянина, який вчинив на території України діяння, яке є злочином в країні, громадянином якої він є, проте НЕ є злочином в Україні.

НЕ можливе притягнення до кримінальної відповідальності за КК України.

Частина 1 статті 2 КК. Підстава кримінальної відповідальності.

1. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

84. Висновок експерта визнано судом недопустимим доказом у зв'язку з тим, що постанову про призначення експертизи було винесено слідчим, який підлягав відводу. У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про необхідність допиту експерта в суді, пославшись на те, що йому відомі факти, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження. Яке рішення повинен прийняти суд?

Залежно від обставин справи. Може бути допитаний в якості свідка, оскільки експерт допитується лише з метою роз’яснення висновку.

Частина 1 статті 356 КПК. Допит експерта в суді.

1. За клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз’яснення висновку.

85. Від яких зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод держава НЕ може відступити під час війни або іншої суспільної небезпеки?

Стаття 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відступ від зобов'язань під час надзвичайної ситуації.

1. Під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом.

2. Наведене вище положення не може бути підставою для відступу від статті 2 «Право на життя», крім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій, і від статей 3 «Заборона катування», 4 «Заборона рабства і примусової праці» (пункт 1 «Нікого не можна тримати в рабстві або підневільному стані») і 7 «Ніякого покарання без закону».

3. Будь-яка Висока Договірна Сторона, використовуючи це право на відступ від своїх зобов'язань, у повному обсязі інформує Генерального секретаря Ради Європи про вжиті нею заходи і причини їх вжиття. Вона також повинна повідомити Генерального секретаря Ради Європи про час, коли такі заходи перестали застосовуватися, а положення Конвенції знову застосовуються повною мірою.

86. Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод затримання особи за відсутності підстав чи обставин, що прямо визначені в Конвенції, буде визнано…

Буде визнано порушенням статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право на свободу та особисту недоторканність.

1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:

a) законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом;

b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом;

c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;

d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження його до компетентного органу;

e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг;

f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

2. Кожен, кого заарештовано, має бути негайно поінформований зрозумілою для нього мовою про підстави його арешту і про будь-яке обвинувачення, висунуте проти нього.

3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

4. Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

5. Кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування.

87. Відпочиваючи на пляжі, громадянин І. побачив, що повз нього постійно ходить громадянин К. Помилково вважаючи, що останній хоче викрасти його гаманець, громадянин І. схопив камінь, яким наніс удар по голові громадянину К., заподіявши останньому тяжке тілесне ушкодження. Вирішить питання про відповідальність громадянина І.

Стаття 121 КК. Умисне тяжке тілесне ушкодження.

1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя,

88. Військовий аташе посольства однієї з держав в Україні був затриманий під час вчинення злочину, передбаченого ст. 114 КК України "Шпигунство". Чи може бути аташе, який користується дипломатичним імунітетом, притягнутий до кримінальної відповідальності в Україні?

Може лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа.

Частина 4 статті 6 КК. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України

4. Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які за законами України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення ними злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом.

Частина 2 статті 6 КПК. Дія Кодексу за колом осіб.

2. Кримінальне провадження щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом, може здійснюватися за правилами цього Кодексу лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому законодавством України та міжнародними договорами України.

89. Військовослужбовець І. під час виконання бойового завдання, одержав він командира військового підрозділу наказ застосувати тортури до військовополоненого К. з метою одержати від нього інформацію про розташування ворожої військової частини. Виконувати цю вказівку військовослужбовець І. відмовився. Через це командир військового підрозділу направив до прокуратури повідомлення про вчинення військовослужбовцем І. злочину, передбаченого ст. 403 КК ("Невиконання наказу"). Вирішить питання про притягнення військослужбовця І. та командира військового підрозділу до кримінальної відповідальності.

Військовослужбовець І. не притягується до кримінальної відповідальності, оскільки наказ є явно злочинним.

Частина 3 статті 41 КК. Виконання наказу або розпорядження.

3. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.

Частина 2 статті 30 Статуту внутрішньої служби ЗС України.

Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Командир військового підрозділу: частина 2 статті 15 КК (закінчений замах) стаття 434 КК (Погане поводження з військовополоненими).

90. Військовослужбовець  І.,  призваний  на  військову  службу  під  час  мобілізації, вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 407 КК (Самовільне залишення військової частини або місця служби в особливий період; санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років). Враховуючи наявність передбачених в законі підстав, суд відповідно до ч. 1 ст. 69 КК призначив військовослужбовцю І. покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки та одразу ж здійснив його заміну триманням в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком на 2 роки. Надайте оцінку рішенню суду.

Неправильне застосування норм закону про кримінальну відповідальність.

Стаття 69 КК. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.

1. За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, АБО перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

91. Військовослужбовці, будучи військовослужбовцями держави-окупанта, під час виконання ними спеціального військового завдання заволоділи частиною колекції картин національного музею образотворчого мистецтва, що знаходився на окупованій території, та вивезли їх на територію держави-окупанта, розподіливши їх між собою для приватного користування. Визначте кваліфікацію дій зазначених осіб.

Залежно від варіантів відповідей та конкретних обставин справи за нормами КК.

92. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність за злочини проти життя особи, є зниженим (14 років)…

За умисне вбивство (статті 115-117 КК).

Частина 2 статті 22 КК. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).

93. Вкажіть кількість голосів громадян України, які мають право голосу, необхідну для проголошення Всеукраїнського референдуму.

3 мільйони.

Стаття 72 Конституції України. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.

Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

94. Вкажіть ознаку, яка НЕ відноситься до критеріїв визначення розумності строків кримінального провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Залежно від варіантів відповідей.

Критерій «розумного строку», про який йдеться у пункті 1 статті 6, є суб’єктивним поняттям, яке може варіюватись в залежності від того, які саме справи розглядаються - цивільні чи кримінальні. Складність справи, підхід органів влади до розгляду конкретної справи, окремі аспекти поведінки заявника, що могли вплинути на продовження строку розгляду, а також певні обставини, які виправдовують більш тривалий строк судового розгляду є тими факторами, які Комісія та Суд беруть до уваги, з’ясовуючи, чи відповідає судова процедура стандартам «розумного строку».

Суд встановив, що при розгляді кримінальних справ цей строк починається з моменту, коли  «компетентний орган вручає особі офіційне повідомлення із звинуваченням цієї особи у вчиненні кримінального злочину» (Де Вейєр проти Бельгії (1980)). У справі Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини (1982) Суд додав «критерій, за яким з’ясовується, наскільки така ситуація вплинула на становище підозрюваної особи». Подібний стандарт використовується і при вирішенні питання про те, чи слід вважати заявника особою, що вчинила кримінальний злочин. У справі Еклє процесс продовжувався 17 і 10 років. В іншій справі Суд визнав, що розгляд справи в національних судових інстанціях протягом шести років (ще шість років тривала процедура судового розгляду в Страсбурзі) відповідав стандартам «розумного строку» згідно статті 6 (Претто та інші проти Італії (1983)). Суд відхилив аргументи уряду стосовно того, що недостатня кількість персоналу та загальні адміністративні проблеми є достатнім виправданням порушенню критерію «розумного строку» (ДеКюббе проти Бельгії (1984) та Гуінчо проти Португалії (1984)).

95. Вкажіть підстави для тимчасової видачі особи Україні.

Частина 1 статті 579 КПК. Тимчасова видача.

1. У разі необхідності запобігання закінченню строків давності притягнення до кримінальної відповідальності або втраті доказів у кримінальному провадженні може бути направлено запит про тимчасову видачу, який готується в порядку, передбаченому статтею 575 цього Кодексу.

96. Вкажіть суб’єкта, який має право здійснювати повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення члену Національного агентства з питань запобігання корупції?

Частина 5 статті 9 Закону України «Про запобігання корупції». Гарантії незалежності Національного агентства.

5. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення члену Національного агентства може бути здійснено лише Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).

97. Вкажіть який орган влади визначає вид громадських робіт, призначених судом у виді покарання, згідно Кримінального кодексу України.

Орган місцевого самоврядування.

Стаття 36 КВК. Порядок виконання покарання у виді громадських робіт

1. Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

98. Вкажіть, до якої з перелічених осіб НЕ застосовується арешт як вид покарання?

Частина 3 статті 60 КК. Арешт.

3. Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.

99. Вкажіть, з якою метою здійснюється доказування у кримінальному провадженні?

Частина 2 ст. 91 КПК. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

100. Вкажіть, скільки осіб мають взяти участь у злочині для того, щоб злочин був визначений як такий, що вчинений групою осіб за попередньою змовою згідно з Кримінальним кодексом України?

Частина 2 статті 28 КК. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією.

2. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Питання №№ 1-50                                                                                      Питання №№ 101-150