Відповіді на запитання №№ 101 - 150 з переліку запитань для кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді Касаційного кримінального суду

Відповіді надані та розміщуються з дозволу Юрія Феленко

   101. Вкажіть, скільки покарань може бути призначено за вчинення одного злочину?

Частина 4 статті 52 КК. Основні та додаткові покарання.

4. За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.

102. Вкажіть, у якому випадку особа вважається винуватою і може бути піддана кримінальному покаранню?

Коли її вину буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частина 1 статті 62 Конституції України.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

103. Вкажіть, що, за Конституцією України, НЕ є підставою для звільнення судді Конституційного Суду України з посади?

Залежно від варіантів відповідей.

Частина 2 статті 149-1 Конституції України.

Підставами для звільнення судді Конституційного Суду України з посади є:

1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

2) порушення ним вимог щодо несумісності;

3) вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Суду або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду України Суд ухвалює щонайменше двома третинами від його конституційного складу.

104. Вкажіть,  яка  з  перелічених  підстав  НЕ  є  підставою  втрати  громадянства України.

Залежно від варіантів відповідей.

Стаття 19 Закону України «Про громадянство України». Підстави для втрати громадянства України.

Підставами для втрати громадянства України є:

1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:

а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;

б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;

в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;

г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;

2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;

3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою)  службою.

Положення пунктів 1, 3 частини першої цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства. 

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.

105. Вкажіть, яка із зазначених ознак є ознакою підбурювання до вчинення злочину.

Залежно від варіантів відповідей.

Частина 4 статті 27 КК. Види співучасників.

4. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

106. Вкажіть, яка із зазначених підстав є підставою для звільнення судді Конституційного Суду України?

Залежно від варіантів відповідей.

Частина 2 статті 149-1 Конституції України.

Підставами для звільнення судді Конституційного Суду України з посади є:

1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

2) порушення ним вимог щодо несумісності;

3) вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Суду або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду України Суд ухвалює щонайменше двома третинами від його конституційного складу.

107. Вкажіть, яке із зазначених висловлювань є за змістом вольовою ознакою непрямого умислу?

Частина 3 статті 24 КК. Умисел і його види.

3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Основна відмінність прямого і непрямого умислу полягає у їх вольовому моменті. Якщо при прямому умислі він характеризується бажанням настання суспільне небезпечних наслідків, то при непрямому - свідомим припущенням їх настання. В останньому випадку воля особи посідає не активну, а пасивну щодо наслідків позицію, оскільки наслідки є побічним результатом злочинної дії (бездіяльності) винного.

108. Вкажіть, яке із нижчеперерахованих повноважень належить Вищій кваліфікаційній комісії суддів України…

Залежно від варіантів відповідей.

Стаття 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних;

2) проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;

3) вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді;

4) вносить рекомендацію про переведення судді відповідно до цього Закону, крім переведення як дисциплінарної санкції;

5) визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;

6) затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складення відбіркового іспиту та методику оцінювання його результатів, порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) та інші процедури виконання Комісією її функцій;

7) проводить кваліфікаційне оцінювання;

8) забезпечує ведення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді;

9) бере у межах компетенції участь у міжнародному співробітництві, у тому числі встановлює зв’язки з іноземними закладами, установами та організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, є бенефіціаром, реципієнтом міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій;

10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України для здійснення своїх повноважень має право витребувати та одержувати необхідну інформацію від суддів, судів, Державної судової адміністрації України, органів суддівського самоврядування, інших органів та установ у системі правосуддя, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян та окремих фізичних осіб. Ненадання такої інформації на вимогу Комісії має наслідком відповідальність, установлену законом.

3. Члени та уповноважені працівники секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України мають безпосередній доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуються державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.

4. Обробка інформації здійснюється членами та уповноваженими працівниками Комісії із дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємниці, що охороняється законом.

5. Доступ до інформації, що містить державну таємницю, здійснюється в порядку, встановленому законодавством про захист державної таємниці.

109. Вкажіть, який із зазначених видів покарань може бути як основним, так і додатковим покаранням?

Залежно від варіантів відповідей.

Частина 3 статті 52 КК. Основні та додаткові покарання.

3. Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання.

110. Вкажіть, який із зазначених випадків НЕ є підставою для застосування спеціальної конфіскації?

Залежно від варіантів відповідей.

Стаття 96-2. Випадки застосування спеціальної конфіскації

1. Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;

3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

111. Водій-експедитор вніс за вказівкою директора підприємства до накладних завідомо неправдиві відомості стосовно обсягів відвантаженої продукції. Це призвело до ухилення від сплати податків. Дайте кримінально-правову оцінку діям водія-експедитора.

Частина 2 статті 358 КК та ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212 КК (у разі якщо було відомо мету внесення завідомо неправдивих відомостей).

Частина 2 статті 358 КК. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

2. Складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, -

Частина 2 статті 212 КК. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)

1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, -

карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, -

Частина 5 статті 27. Види співучасників

5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

112. Врахування показань свідка, наданих у судовому засіданні слідчому судді є обов'язком чи правом суду першої інстанції?

Може не враховувати лише навівши мотиви такого рішення.

Частина 3 статті 225 КПК. Допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні.

3. При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку, передбаченому цією статтею, лише навівши мотиви такого рішення.

113. Встановлено, що суддею зазначено завідомо недостовірні відомості у декларації стосовно майна, які відрізняються від достовірних на суму, що дорівнює 220 мінімальним заробітним платам. Якому виду юридичної відповідальності підлягає суддя в такій ситуації?

Стаття 366-1 КК. Декларування недостовірної інформації

Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації -

Примітка. Суб’єктами декларування є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

114. Вчинення яких дій з боку потерпілого є обов’язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 116 КК України (Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання)?

Протизаконне насильство, систематичне знущання або тяжка образа.

Стаття 116 КК. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.

Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого.

115. Г. випадково знайшов ключі від квартири сусідів. Достовірно знаючи, що сусіди поїхали на відпочинок, Г., з метою вчинення крадіжки, зайшов до їх квартири, але страх перед покаранням змусив його негайно піти геть. За вчинення якого злочину буде підлягати кримінальній відповідальності Г.?

Частина 1 статті 162 КК. Порушення недоторканності житла

1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян.

Стаття 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині

1. Добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.

2. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.

116. Г. вирішив виготовити гроші, (національну валюту України). Для цього він спочатку виготовив необхідне обладнання, а потім кілька зразків, проте встиг лише підібрати основний колір купюри, після чого його було затримано. На виготовлених зразках номіналу купюр та будь-яких інших малюнків ще не було. Г. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 199 КК – виготовлення з метою збуту підроблених грошей. Визначте стадію реалізації злочинного наміру.

Стаття 14 КК. Готування до злочину

1. Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

117. Г.  незаконно  таємно  заволодів  непридатною  для  використання  зброєю, помилково вважаючи її такою, що може бути використана за призначенням. Дайте кримінально-правову оцінку.

Частина 2 статті 15 КК (закінчений замах) і відповідна частина статті 262 КК (Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем)

Пункт 23 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами».

23. Якщо винна особа незаконно заволоділа не придатними до використання вогнепальною зброю, бойовими припасами або їх частинами чи деталями, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями, помилково вважаючи їх такими, що можуть бути використані за призначенням, вчинене належить розцінювати як замах на заволодіння  цими предметами і кваліфікувати за ст. 15 та відповідною частиною ст. 262 КК

118. Гарантією реалізації якого права є презумпція невинуватості згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод?

Права на справедливий суд.

Частина 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право на справедливий суд.

2. Кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

119. Голову районної державної адміністрації було притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, і було накладено стягнення у виді штрафу. Який суб’єкт уповноважений застосувати заходи дисциплінарної відповідальності до правопорушника?

Президент України.

Частина 2 статті 8 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Голови місцевих державних адміністрацій

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.

Частина 2 статті 68 Закону України «Про державну службу». Суб’єкти, уповноважені ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення

2. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А":

зауваження - суб’єктом призначення;

інші види дисциплінарних стягнень - суб’єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

120. Готування до якого злочину не тягне за собою кримінальної відповідальності?

Частина 2 статті 14 КК. Готування до злочину.

2. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.

121. Громадянин І. був затриманий за підозрою у вчиненні умисного вбивства декількох осіб. Зважаючи на наявність достатніх підстав, які свідчили про ризик перешкоджання здійсненню правосуддя з боку громадянина І., слідчий суддя обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В процесі проведення слідчих дій з громадянином з метою одержати від нього визнання своєї вини у вчиненому злочині, слідчий застосовував фізичне насильство до громадянина І. Яке (які) з передбачених Європейською Конвенцією з прав людини прав порушено стосовно громадянина І.?

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заборона катувань.

Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

122. Громадянин І. вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК (Умисне тяжке тілесне ушкодження; санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років), за який судом йому було призначено 6 років позбавлення волі. Крім того, громадянин І. вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 296 (Хуліганство; санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі від 2 до 5 років), за який судом йому призначено 4 роки позбавлення волі. Визначте, який МАКСИМАЛЬНИЙ строк остаточного покарання у виді позбавлення волі може бути призначено громадянину І. за сукупністю злочинів?

10 років позбавлення волі.

Стаття 70 КК. Призначення покарання за сукупністю злочинів

1. При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

2. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

123. Громадянин І. вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК (одержання неправомірної вигоди). Санкція цієї статті передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешту на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Зважаючи на щире каяття винного та наявність клопотання трудового колективу підприємства, де працює громадянин І., суд звільнив останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки. Надайте кримінально-правову оцінку рішенню суду.

Рішення незаконне. Особа не може бути звільнена від кримінальної відповідальності за цією підставою, оскільки вчинила корупційний злочин.

Стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки

1. Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

124. Громадянин І. вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 122 КК (Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження; санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років), за який судом йому було призначено 3 роки позбавлення волі. Крім того, громадянин І. вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 296 (Хуліганство; санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі від 2 до 5 років), за який судом йому призначено 4 роки позбавлення волі. Визначте, в яких МАКСИМАЛЬНИХ межах громадянину І. може бути призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі за сукупністю злочинів.

5 років позбавлення волі.

Стаття 70 КК. Призначення покарання за сукупністю злочинів

1. При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

2. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

125. Громадянин І. вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України (Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах). Спричинена державі шкода становить 17 000 000 грн. Санкція ч. 3 ст. 212 передбачає покарання у виді штрафу в розмірі від 15000 до 25000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. В якому максимальному розмірі суд може призначити основне покарання у виді штрафу громадянину І.?

1 000 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 2 статті 53 КК. Штраф

2. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Суд, встановивши, що такий злочин вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, без урахування розміру майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу.

126. Громадянин І. вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене організованою групою. Наявність корисливого мотиву у вчиненому І. злочині НЕ встановлено. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна. Чи може бути судом в цьому випадку застосована конфіскація майна?

Конфіскація майна не застосовується.

Стаття 59 КК. Конфіскація майна

1. Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

2. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

127. Громадянин І. вчинив крадіжку, поєднану з проникненням до житла (ч. 3 ст. 185 КК). Санкція цієї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Злочин громадянин І. вчинив з використанням свого 13-річного сина М. Після вчиненого злочину громадянин І. повністю визнав свою вину, щиро покаявся та повністю відшкодував заподіяні внаслідок вчинення злочину збитки. Яке максимальне покарання може призначити громадянину І. суд?

6 років позбавлення волі.

Стаття 69-1 КК. Призначення покарання за наявності обставин, що пом'якшують покарання

1. За наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Пункт 9 частини 1 статті 67 КК. Обставини, які обтяжують покарання.

1. При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:

9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством.

Малолітня особа – особа віком до 14 років (ст. 32 ЦК).

128. Громадянин І. з метою врятувати життя громадянки К., в якої стався напад астми, заволодів транспортним засобом, що був припаркований біля дороги з метою доставлення громадянки К. до лікарні. Інші можливості відвернути небезпеку, що загрожувала життю громадянки К. у громадянина І. були відсутні. Проте, не зважаючи на вжиті заходи, врятувати громадянку К. не вдалося і вона померла по дорозі в лікарню. Чи підлягає громадянин І. кримінальній відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом?

Ні, не підлягає.

Стаття 39 КК. Крайня необхідність

1. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

129. Громадянин І. підшукував засоби для вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК ("Порушення недоторканності житла"). Санкція цієї статті передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років. Чи підлягає громадянин І. кримінальній відповідальності за вказані дії?

Ні, не підлягає.

Стаття 14 КК. Готування до злочину

1. Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

2. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Частина 2 статті 12 КК. Класифікація злочинів

2. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

130. Громадянин І. побачив, як в приміщенні вокзалу невідомий таємно викрав з жіночої сумочки гаманець. Громадянин І. наздогнав крадія, з метою затримання наніс йому декілька ударів, які призвели до середньої тяжкості тілесного ушкодження і передав працівникам поліції. Вирішить питання про притягнення громадянина І. до кримінальної відповідальності.

Не підлягає притягненню до кримінальній відповідальності.

Стаття 38 КК. Затримання особи, що вчинила злочин

1. Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи.

2. Перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, має наслідком відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 (умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця) та 124 (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця) цього Кодексу.

131. Громадянин І., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував транспортним засобом. Внаслідок проїзду перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, громадянин І. вчинив наїзд на громадянку К., спричинивши останній тяжкі тілесні ушкодження (ч. 2 ст. 286 КК) Чи може бути вчинення злочину в стані сп'яніння враховане судом як обставина, що обтяжує покарання, при його призначенні?

Так, може.

Пункт 13 частини 1 статті 67 КК. Обставини, які обтяжують покарання.

1. При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:

13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

132. Громадянин І., який працював головним бухгалтером на підприємстві отримав від директора цього підприємства вказівку відобразити у податковій звітності декілька фіктивних договорів з метою заниження податкових зобов'язань на понад 2 мільйони гривень. На виконання цієї вказівки, громадянин І. вніс відповідні фіктивні договори до даних бухгалтерської та податкової звітності, зменшивши суму податкових зобов'язань. Хто з вищевказаних осіб підлягає кримінальній відповідальності за вчинені діяння?

Головний бухгалтер (ч. 3 ст. 358 КК та ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212 КК), директор підприємства (ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК та ч. 2 ст. 212 КК).

Частина 4 статті 41 КК. Виконання наказу або розпорядження.

4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

Частина 2, 3 статті 358 КК. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

2. Складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, -

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Частина 2 статті 212 КК. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)

1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, -

карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, -

Частини 4, 5 статті 27. Види співучасників.

4. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

133. Громадянин іноземної держави, який законно проживав в Україні, був висланий за її межі до того, як він мав змогу реалізувати свої права, передбачені Протоколом №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо наведення доводів проти свого вислання, перегляду своєї справи та представлення з цією метою перед компетентним органом або перед особою чи особами, призначеними цим органом. В якому із зазначених випадків рішення про вислання не буде вважатися порушенням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколу №7 до неї.

Залежно від варіантів відповідей.

Стаття 1 Протоколу № 7 до Конвенції. Процедурні гарантії, що стосуються вислання іноземців.

1. Іноземець, який законно проживає на території держави, не може бути висланий за її межі інакше ніж на виконання рішення, прийнятого відповідно до закону, і повинен мати можливість:

a) наведення доводів проти свого вислання;

b) перегляду своєї справи; і

c) представлення з цією метою перед компетентним органом або перед особою чи особами, призначеними цим органом.

2. Іноземець може бути висланий ще до того, як він здійснив свої права, передбачені в підпунктах "a", "b" та "c" пункту 1 цієї статті, коли таке вислання є необхідним в інтересах публічного порядку або ґрунтується на міркуваннях національної безпеки.

134. Громадянин К., який займає посаду керуючого справами виконавчого апарату обласної ради, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій вказав завідомо недостовірні відомості стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, які відрізняються від достовірних на суму 275 мінімальних заробітних плат. До якого виду відповідальності має бути притягнений громадянин К.?

До кримінальної відповідальності.

Стаття 366-1 КК. Декларування недостовірної інформації

Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації -

Примітка. Суб’єктами декларування є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1600 грн).

135. Громадянин Німеччини І. вчинив на території Німеччини умисне вбивство. За запитом компетентних органів Німеччини він був затриманий на території України та виданий Німеччині для притягнення до кримінальної відповідальності. Громадянин І. звернувся до ЄСПЛ та стверджував порушення Україною ст. 6 Конвенції (Право на справедливий суд), оскільки до нього був застосований екстрадиційний арешт, але не надано можливості оскарження ухвали про його застосування. Чи мало місце стверджуване порушення ст. 6 Конвенції в наведеному випадку?

Ні.

Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право на справедливий суд.

1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

136. Громадянин П., під час незаконного заволодіння транспортним засобом з метою його збуту, скоїв умисне вбивство власника авто. Дайте кримінально-правову оцінку діям П.

Пункт 6 частини 2 статті 115 КК – умисне вбивство з корисливих мотивів, та частина 3 статті 289 КК – незаконне заволодіння транспортним засобом поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

137. Громадянин Р., який протягом 3-х років був присяжним окружного суду, подав своєму роботодавцю відомості для зарахування йому трудового стажу. Роботодавець відмовив у зарахуванні стажу, мотивуючи це тим, що його посада не передбачає зарахування стажу роботи присяжного, про що вказано в колективному договорі та трудовому договорі Р.

Чи є рішення роботодавця законним?

Рішення є незаконним.

Частина 2 статті 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Гарантії прав присяжних

2. За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

138. Громадянин України відбув покарання за вчинений за кордоном злочин, проте судимість не була погашена. Повернувшись в Україну через деякий час, він вчинив новий злочин. Вирішіть питання щодо впливу на кримінальну відповідальність за новий злочин нереалізованої кримінальної відповідальності за перший злочин?

Стаття 9 КК. Правові наслідки засудження особи за межами України

1. Вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за злочин, вчинений за межами України, та знову вчинили злочин на території України.

2. Відповідно до частини першої цієї статті рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання.

139. Громадянин України звернувся до Європейського суду з прав людини у зв'язку з неефективним здійсненням досудового розслідування вбивства його сина, що відбулося у результаті застосування сили. Яке з прав, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, порушено?

Порушенням процедурних вимог статті 2 Конвенції «Право на життя».

Пункти 175 – 180 справи «Гонгадзе проти України» Заява N 34056/02) Страсбург, 8 листопада 2005 року.

140. Громадянин України Т. мав доступ до державної таємниці у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків. На порушення законодавства щодо охорони державної таємниці він брав документи, що містили таку таємницю, для роботи з ними вдома. Одного разу, перебуваючи в стані сп'яніння, він забув теку з цими документами в ресторані. Один із відвідувачів підібрав теку та передав офіціанту, яка побачивши напис "цілком таємно", злякалася та залишила в шухляді для загублених речей. Наступного дня Т. забрав теку з документами. Надайте кримінально-правову оцінку діям Т.

Частина 1 статті 329 КК. Втрата документів, що містять державну таємницю.

1. Втрата документів або інших матеріальних носіїв секретної інформації, що містять державну таємницю, а також предметів, відомості про які становлять державну таємницю, особою, якій вони були довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановленого законом порядку поводження із зазначеними документами та іншими матеріальними носіями секретної інформації або предметами.

141. Громадянин, на якого протягом останніх двох років, а саме: 16 січня 2014 та 26 грудня 2015 рр., накладено адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, - призначений 11 вересня 2016 року міською радою присяжним. Чи є рішення ради законним?

Рішення є незаконним.

Пункт 5 частини 2 статті 65 КК. Вимоги до присяжного

2. Не включаються до списків присяжних громадяни:

5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

142. Громадянина І. було засуджено до позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 2 роки. На підставі ст. 75 України громадянина І. звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік. Який порядок обчислення строку додаткового покарання в цьому випадку?

З моменту набрання законної сили вироком.

Частина 3 статті 55 КК. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

3. При призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 «Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням» цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

143. Громадянина І. було звільнено від відбування покарання у виді обмеження волі строком на 5 років з випробуванням (ст. 75 КК) з іспитовим строком на 2 роки. Через 1 рік і 8 місяців громадянин І. вчинив новий злочин. Які кримінально-правові наслідки настануть у цьому випадку?

Стаття 71 КК. Призначення покарання за сукупністю вироків

1. Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

144. Громадянина І. було звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з випробуванням (ст. 75 КК) з іспитовим строком 2 роки. Через 1 рік і 2 місяці громадянин І. вчинив новий злочин. Яке покарання повинен призначити суд у цьому випадку?

Більше 3 років позбавлення волі.

Стаття 71 КК. Призначення покарання за сукупністю вироків

1. Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

145. Громадянина І. визнано винним у зайнятті гральним бізнесом (ч. 1 ст. 203-2 КК). Санкція цієї статті передбачає покарання у виді штрафу від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд урахував наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують тяжкість вчиненого злочину, а також позитивну характеристику особи громадянина І. та дійшов висновку про можливість призначення йому більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК). Яке мінімальне покарання може призначити суд громадянину І. з застосуванням ст. 69 КК?

У виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу (7500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) але не менше за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу.

Частина 1 статті 69 КК. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом

1. За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Частина 2 статті 53 КК. Штраф

2. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Суд, встановивши, що такий злочин вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, без урахування розміру майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу.

146. Громадянина І. вироком суду було засуджено за злочин середньої тяжкості до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Після спливу 4 років і 6 місяців з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, який ще не було звернено до виконання, громадянин І. вчинив новий злочин середньої тяжкості. Що в такому випадку відбувається з перебігом строку давності виконання обвинувального вироку?

Перебіг строку давності виконання обвинувального вироку переривається. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Частина 4 статті 80 КК. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

4. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

147. Громадянка іноземної держави, яка уклала шлюб із громадянином України, з яким проживає на території України протягом трьох років і виховує спільну дитину, має намір набути громадянство України. За якою з нижчезазначених підстав громадянка іноземної держави може набути громадянство України?

Залежно від варіантів відповідей.

Стаття 6 Закону України «Про громадянство України». Підстави набуття громадянства України.

Громадянство України набувається:

1) за народженням;

2) за територіальним походженням;

3) внаслідок прийняття до громадянства;

4) внаслідок поновлення у громадянстві;

5) внаслідок усиновлення;

6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;

7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення  факту батьківства чи материнства;

10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Пункт 3 частини 2 статті 9 Закону України «Про громадянство України». Прийняття до громадянства України.

2. Умовами прийняття до громадянства України є:

3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.

Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки, і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті. Дворічний термін перебування у шлюбі з громадянином України не застосовується до іноземців і осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію".

148. Громадянка Н., яка є посадовою особою місцевого самоврядування, після прийому відвідувачів виявила у себе в кабінеті пакет із пляшкою вина та конвертом з грошима. Як їй слід вчинити у такому випадку?

Частина 2 статті 24 Закону України «Про запобігання корупції». Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними.

2. Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.

У разі якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок виявляє особа, яка є керівником органу, підприємства, установи, організації, акт про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка підписує ця особа та особа, уповноважена на виконання обов’язків керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації у разі його відсутності.

149. Д. під час спільного розпиття алкогольних напоїв, з метою вбивства, вдарив сокирою по голові свого брата С., який спав поряд. На крик прибігла дружина потерпілого і відібрала в Д. сокиру. Після чого, Д., злякавшись скоєного, викликав швидку. Своєчасне надання медичної допомоги врятувало життя С. Дайте кримінально-правову оцінку діям Д.

Частина 2 або 3 (в залежності від конкретних обставин справи) ст. 15 КК ч. 1 ст. 115 КК.

Частини 2, 3 статті 15 КК. Замах на злочин

2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

3. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Частина 1 статті 115 КК. Умисне вбивство

1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, -

150. Д. скоїв напад на Л., погрожуючи вбивством, приставив ніж до його горла, вимагаючи при цьому гроші. В цю хвилину біля них проїжджала поліцейська машина. Л. почав кричати та розмахувати руками, а Д., злякавшись, спробував втекти, проте був затриманий. Дайте кримінально-правову оцінку діям Д.

Частина 1 статті 187 КК. Розбій.

1. Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), -

Питання №№ 51-100                                                                                    Питання №№ 151-200