Відповіді на запитання №№ 951 - 1000 з переліку запитань для кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді Касаційного цивільного суду
Автор відповідей побажав залишитись невідомим.
Деякі відповіді подверглись коригуванню та редакційним правкам з мого боку.
951. Які
права має наймач за договором найму житла?
Стаття 817. Право
наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним, на вселення інших осіб у
житло
1. Наймач та особи,
які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та
за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у
ньому.
2. Особи, які
вселилися у житло відповідно до частини першої цієї статті, набувають рівних з
іншими особами прав користування житлом, якщо інше не було передбачено при їх
вселенні.
Стаття 822. Переважні
права наймача житла
1. У
разі спливу строку договору найму житла наймач має переважне право на укладення
договору найму житла на новий строк.Не пізніше ніж за три місяці до спливу
строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачеві укласти
договір на таких самих або інших умовах чи попередити наймача про відмову від
укладення договору на новий строк. Якщо наймодавець не попередив наймача, а
наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих
умовах і на такий самий строк.
Якщо наймодавець
відмовився від укладення договору на новий строк, але протягом одного року
уклав договір найму житла з іншою особою, наймач має право вимагати переведення
на нього прав наймача та (або) відшкодування збитків, завданих відмовою укласти
з ним договір на новий строк.
2. У
разі продажу житла, яке було предметом договору найму, наймач має переважне
перед іншими особами право на його придбання.
952. Які
права має спадкоємець вкладника за договором банківського вкладу, який прийняв
спадщину ?
права вкладника.
Стаття 1228.
Спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі)
1. Вкладник
має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на
випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження
банку (фінансовій установі).
2. Право
на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.
3. Заповіт,
складений після того, як було зроблене розпорядження банку (фінансовій
установі), повністю або частково скасовує його, якщо у заповіті змінено особу,
до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна
спадкодавця.
953. Які
права щодо земельної ділянки, на якій розміщений житловий будинок, переходять
до покупця житлового будинку, за умови, що продавець мав право користування
земельною ділянкою?
такі
самі, як були у продавця.
Стаття 120 ЗК .
Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок,
будівлю або споруду
1. У
разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що
перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право
власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці
об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або
споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи,
переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони
розміщені, без зміни її цільового призначення.
2. Якщо
жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває
у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача
переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на
тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
3. У
разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до
іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на
умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику
(землекористувачу).
4. У
разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома
особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві
власності жилого будинку, будівлі або споруди.
5. У
разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними
або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до
них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований
жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.
6. Істотною
умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок,
будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку
переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.
Укладення договору,
який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду,
що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після
виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого
кадастрового номера.
У разі набуття права
власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на
землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої
особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що
формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок
відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу
України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є
неможливим).
954. Які
правові наслідки виникають для банку у разі викрадення його працівником вкладу
за договором банківського вкладу?
Верховний Суд України
на засіданні Судових палат у цивільних та господарських справах 6 квітня 2016
року розглянув справу № 6 – 352 цс 16, предметом якої був спір вкладника з
банком про відшкодування шкоди, завданої злочином (викраденням працівником
банку вкладу).
При розгляді цієї
справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого
після того, як вкладник на підставі договору банківського вкладу передав гроші
уповноваженій особі банку власником грошей став банк, а тому в разі їх
викрадення шкоду завдано банку, а не вкладнику. Вкладник повинен вимагати від банку
не відшкодування шкоди, а виконання обов’язку за договором банківського вкладу
– повернення суми вкладу та процентів за користування ним.
Свою позицію
Верховний Суд України обґрунтував наступним:
Згідно із частиною
першою 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона
(банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму
(вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та
проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених
договором.
Відповідно до частини
першої 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій
формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо
внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею
ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам,
встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської
діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Пунктом 1.4 Положення
про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з
юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління
Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 передбачено, що
залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується:
договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з
видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею
ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з
видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських
металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими
актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями
ділового обороту.
Пунктом 2.9 глави 2
розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні,
затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011
року № 174 передбачено, що банк (філія, відділення) зобов’язаний видати клієнту
після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового
касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у
відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є
підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має
містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію,
дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в
післяопераційний час — час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи
«післяопераційний
час»), а
також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку,
відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії,
відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Виходячи з положень
статті 1059 ЦК України, п. 1.4. Положення, п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції
письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо
внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею
ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам,
встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської
діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому
квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ
є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Договір банківського
вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника
передаються останнім у власність банку, а безготівкові гроші — в повне
розпорядження банку. Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення
зобов’язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника
з’являється право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на
неї, а на стороні банку — відповідний обов’язок. З договору банківського
вкладу, укладення якого обумовлено передачею коштів вкладника у власність
банку, можуть виникнути лише зобов’язальні правовідносини за участю вкладника
(кредитора) і банку (боржника).
З огляду на вищезазначене,
суди дійшли помилкового висновку щодо спричинення шкоди діями працівника банку
вкладнику, адже з моменту передачі грошових коштів уповноваженій особі банку
саме банк є їх власником, а тому саме банку спричинена шкода вищезазначеним
злочином.
Вкладник має право
вимоги до банку про повернення вкладу за договором банківського вкладу з
урахуванням нарахованих процентів згідно умов укладеного договору та
застосуванням наслідків, передбачених договором та законом, у разі порушення
банком своїх зобов’язань за договором.
Так, згідно з
частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов’язання
боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов’язаний
сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший
розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми
закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних
входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності
боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом
захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних
втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів
та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним
грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
955. Які
правові наслідки виникають, якщо у договорі оренди житла з викупом не визначена
умова про строк, на який він укладається?
Такий
договір є неукладеним
Стаття 638 ЦКУ. Укладення
договору
Істотними умовами
договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні
або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за
заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 810-1. ЦК
Оренда житла з викупом
1. Оренда
житла з викупом є особливим видом найму (оренди) житла, що може передбачати
відступлення орендодавцем права вимоги боргу іншій особі - вигодонабувачу.
2. За
договором оренди житла з викупом одна сторона - підприємство-орендодавець
передає другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) житло за плату на
довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за
умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендаря.
3. Підприємство-орендодавець
набуває право власності на попередньо обране особою-орендарем житло з метою
подальшої передачі такого житла у довгострокову оренду з викупом такій особі та
здійснює розпорядження таким житлом до його повного викупу.
4. Укладення
та припинення договору оренди житла з викупом здійснюються на умовах та у
порядку, визначених законом.
5. Істотними
умовами договору оренди житла з викупом є:
1) найменування
сторін;
2) характеристики
житла, щодо якого встановлюються відносини оренди з викупом;
3) строк,
на який укладається договір;
4) розміри,
порядок формування, спосіб, форма і строки внесення орендних платежів та умови
їх перегляду;
5) умови
дострокового розірвання договору;
6) порядок
повернення коштів у разі дострокового розірвання або припинення договору;
7) права
та зобов'язання сторін;
8) відповідальність
сторін;
9) інші
умови, визначені законом.
6. До
договору оренди житла з викупом застосовуються положення статей 811, 813-820,
823, частини другої статті 825, статей 826, 1232-1 цього Кодексу з урахуванням
особливостей, встановлених законом.
7. Договір
оренди житла з викупом є документом, що свідчить про перехід права власності на
нерухоме майно від підприємства-орендодавця до особи-орендаря з відкладальними
обставинами, визначеними законом.
956. Які
правові наслідки може тягти відсутність у особи під час укладення договору
дарування волевиявлення на безоплатну передачу майна у власність обдаровуваного
й передача його за умови вчинення на користь дарувальника будь-якої дії
майнового або немайнового характеру?
- визнання договору недійсним на підставі ст.
229 - як такого, що вчинений під впливом помилки
957. Які правові наслідки
необґрунтованого ухилення сторони попереднього договору від укладення основного
(сторони є фізичними особами)?
-повинна відшкодувати
другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено
попереднім договором або актами цивільного законодавства
Стаття 635 ЦКУ.
Попередній договір
1. Попереднім є
договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін)
укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених
попереднім договором.Законом може бути встановлено обмеження щодо строку
(терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього
договору.
Істотні умови
основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у
порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не
встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір
укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма
основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
2. Сторона,
яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім
договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням,
якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного
законодавства.
3. Зобов'язання,
встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не
укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або
якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
4. Договір
про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін
щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім
договором.
958. Які
правові наслідки порушення зобов'язання забезпеченого авансом з вини кредитора?
повернення
авансу в однократному розмірі ст. 570 ЦКУ
Таким чином, аванс
як, умовно кажучи, антонім завдатку буде мати повністю протилежні властивості,
а саме:
1) Якщо
певна сума сплачується до укладання основного договору, то ця сума буде
авансом. Виключенням є окрема категорія платежів (авансу) – «попередня
оплата товару», яка визначена статтею 693
ЦКУ;
2) Аванс
не виконує забезпечувальну функцію – тобто, якщо договір не укладений з
ініціативи будь-якої з сторін, то аванс, безумовно, повертається його власнику.
959. Які
правові наслідки шлюбу, зареєстрованого у відсутності нареченої і (або)
нареченого?
Стаття 34 СК.
Реєстрація шлюбу в присутності нареченої та нареченого.
Присутність нареченої
та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою..
Реєстрація шлюбу через представника не
допускається.
Стаття 48. Визнання
шлюбу неукладеним
1. Шлюб,
зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається
неукладеним.
Запис про такий шлюб
у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням
суду за заявою заінтересованої особи.
960. Які
принципи цивільного процесу мають прояв тільки під час судового розгляду?
Стаття 5. Здійснення
правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і
судом
Стаття 6. Гласність
та відкритість судового розгляду
Стаття 10.
Змагальність сторін
Стаття 11.
Диспозитивність цивільного судочинства
961. Які
природні ресурси, що знаходяться на земельній ділянці, фермерське господарство
має право використовувати для потреб господарства?
Фермерські
господарства можуть використовувати у встановленому порядку (за Кодексом
України про надра) для власних потреб наявні на земельній ділянці
загальнопоши-рені (місцевого значення) корисні копалини.
ст. 90 ЗК та ст. 18
ЗУ "Про фермерське господарство" - Фермерське господарство має право
використовувати для потреб господарства загальнопоширені корисні копалини (пісок,
глина, гравій, торф тощо), лісові угіддя, водні об'єкти та прісні підземні
води, що знаходяться на земельній ділянці, відповідно до законодавства України
962. Які
проценти (плату) зобов'язаний сплатити банк у разі прострочення повернення
вкладу за договором банківського вкладу?
Стаття 1061. ч. 1.
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому
договором банківського вкладу. -
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
у справі за №
6-37цс16
Відповідно до статті
2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад
(депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України
або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку
на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого
строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та
умов договору.
Відповідно до пункту
5 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги
та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга -
це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за
власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених
законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з
метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
За договором
банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої
сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла,
зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в
іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша
статті 1058 ЦК України).
Стаття 1 Закону
України «Про
захист прав споживачів» визначає: споживачем є
фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи
замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з
підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника
(пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що
виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб
(пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві
певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що
здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його
особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який
виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
Відповідно до частини
п’ятої статті 10 Закону України «Про захист прав
споживачів», у разі, коли виконавець не
може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з
договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у
годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків
вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли
вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві
неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Сплата виконавцем
неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або
іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання
зобов'язання в натурі.
Аналіз наведених норм
закону свідчить про те, що вкладник за договором депозиту є споживачем
фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне
надання цих послуг, передбачену частиною п’ятою статті 10 Закону України «Про
захист прав споживачів», а саме сплату пені у
розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення.
Згідно із частиною
третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках
від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день
прострочення виконання.
Пеня є особливим
видом відповідальності за неналежне виконання зобов’язання, яка має на меті
окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов’язання,
додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов’язання.
Окрім того, до
моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію, і навпаки, з
моменту порушення – являє собою міру відповідальності.
Однак, пунктом 9
постанови Правління НБУ «Про введення додаткових
механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютних ринків України» від
29 серпня 2014 року № 540 передбачено, що уповноважені банки зобов’язані
обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та
депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 000 грн. на
добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку
України.
Враховуючи сутність
пені та беручи до уваги вимоги постанови Правління НБУ, якою встановлено
обмеження щодо здійснення виплат банками на певний період, не можна
кваліфікувати дії банку як неналежне виконання покладених на нього зобов’язань.
Тому, на час дії
постанови Правління НБУ «Про введення додаткових
механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютних ринків України» від
29 серпня 2014 року № 540, а саме з 2 вересня 2014 року по 2 грудня 2014 року,
не підлягає нарахуванню пеня у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день
прострочення, що передбачена частиною п’ятою статті 10 Закону України «Про
захист прав споживачів» у зв’язку з встановленням
обмеження щодо видачі банками коштів.
Враховуючи
вищезазначене, можна дійти висновку про поширення положень Закону України «Про
захист прав споживачів» на спірні
правовідносин у поєднанні з постановою Правління НБУ «Про введення
додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютних ринків
України» від
29 серпня 2014 року № 540.
ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК
Верховного Суду України у справі про стягнення процентів за банківським вкладом
за період прострочення повернення вкладу
Верховний Суд України
на засіданні Судової палати у цивільних справах 27 квітня 2016 року ухвалив
постанову у справі № 6-302цс16, предметом якої був спір про стягнення процентів
за банківським вкладом за період прострочення повернення вкладу.
При розгляді цієї
справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, про те, що за змістом
частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу
(депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або
для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати
вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в
порядку, встановлених договором.
Відповідно до частини
п’ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від
дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його
поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.
Закінчення строку дії
договору банківського вкладу в разі невиконання зобов’язань не припиняє
зобов’язальних правовідносин, а трансформує їх в охоронні, що містять обов’язок
відшкодувати заподіяні збитки, встановлені договором чи законом.
При цьому згідно із
частиною другою статті 1070 ЦК України проценти за користування грошовими
коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі,
встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, – у
розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
Установлено, що
договір банківського вкладу не містить визначеного розміру процентної ставки за
користування грошовим вкладом у разі неналежного виконання зобов’язань за
договором після закінчення терміну його дії.
Проте у справі, яка
переглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й касаційний
суд, задовольнивши позов у повному обсязі, положення частини першої статті 1058
та статті 1061 ЦК України до спірних правовідносин застосував неправильно та
дійшов помилкового висновку про те, що після закінчення терміну дії договору й
у разі неналежного виконання його умов з банку на користь вкладника підлягають
стягненню проценти за користування грошовим вкладом за процентною ставкою,
передбаченою цим договором (25 % річних), не врахувавши, що договором не визначено
розміру ставки процентів за користування депозитом у разі закінчення терміну
його дії та неналежного виконання грошового зобов’язання за ним. Суд
безпідставно не застосував норму статті 1070 ЦК України та не врахував, що з
банку підлягають стягненню проценти за процентною ставкою в розмірі, що
зазвичай сплачується банком за вкладом на вимогу. Разом з тим апеляційний суд,
зазначивши про відсутність доказів, які б свідчили про продовження терміну дії
договору на тих самих умовах, зокрема щодо розміру процентів за користування
грошовим вкладом, не взяв до уваги положення статті 1070 ЦК України та дійшов
помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
963. Які
роботи належать до Переліку робіт, на яких забороняється застосування праці
жінок?
Стаття 174 КЗоТ .
Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок
Забороняється
застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або
небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних
робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню).
Забороняється також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса
яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Перелік важких робіт
та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється
застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання і переміщення
важких речей жінками затверджуються центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за
погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони праці.
діючий НАКАЗ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ № 256 від 29.12.93 " Про
затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами
праці, на яких забороняється застосування праці жінок "
964. Які
справи підлягають вирішенню за правилами альтернативної територіальної
підсудності?
Стаття 110.
Підсудність справ за вибором позивача
1. Позови
про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію
аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача,
позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за
зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
2. Позови
про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання
чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або
неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних
причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа
може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого
з них.
3. Позови
про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або
смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть
пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування
позивача, або за місцем завдання шкоди.
4. Позови,
пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями
чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове
розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за
зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
5. Позови
про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем
проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання
договору.
6. Позови
про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть
пред'являтися також за місцем завдання шкоди.
7. Позови,
що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть
пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
8. Позови,
що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які
через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також
за місцем виконання цих договорів.
9. Позови
до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме,
пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим
зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його
заняття (роботи).
10. Позови
до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть
пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим
зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
11. Позови
про відшкодування збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум
винагороди за рятування на морі, можуть пред'являтися також за
місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.
12. Позови
до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає
виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса,
можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
13. Позови
Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в інтересах і за
довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи
перебування, можуть також пред'являтися за місцезнаходженням міністерства або
його територіальних органів.
14. Позивач
має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна
справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього
Кодексу.
965. Які
страйки визнаються незаконними за законодавством України?
Відповідно до ст. 44
Конституції України ті, хто працюють, мають право на страйк для захисту своїх
економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк
встановлюється Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових
спорів (конфліктів)".
Страйк може бути
розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного
трудового спору (конфлікту) або власник чи уповноважений ним орган
(представник) ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди,
досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
Згідно із ст. 17
Закону страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи
працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків)
підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення
колективного трудового спору (конфлікту).
Стаття 22. Визнання
страйків незаконними
Незаконними
визнаються страйки:
а) оголошені з вимогами
про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального
устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;
б) оголошені без додержання найманими
працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними
органами положень статей 2, 4, 6, частин першої і п'ятої статті 12, частин
першої, третьої і шостої статті 19 цього Закону;
в) розпочаті з порушенням найманими
працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними
органами вимог статті 20, частин другої та третьої статті 24 цього Закону;
г) які оголошені та/або
проводяться під час здійснення примирних процедур, передбачених цим Законом.
Стаття 23. Рішення
про визнання страйку незаконним
Заява роботодавця або
уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців
про визнання страйку незаконним розглядається у судовому порядку.
Справа щодо цієї заяви
повинна бути розглянута судом, включаючи строки підготовки справи до судового
розгляду, не пізніш як у семиденний строк.
Рішення суду про визнання страйку
незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або
відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше
наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові (особі),
що очолює страйк.
Стаття 24. Випадки, за яких
забороняється проведення страйку
Забороняється
проведення страйку за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу
життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям,
катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків.
Забороняється проведення
страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів
прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку.
У разі оголошення надзвичайного
стану Верховна Рада України або Президент України можуть заборонити проведення страйків
на строк, що не перевищує одного місяця. Подальша заборона має бути схвалена спільним
актом Верховної Ради України і Президента
України. У разі оголошення
воєнного стану автоматично наступає заборона проведення страйків до моменту
його відміни.
966. Які
умови можуть бути передбачені в шлюбному договорі?
Стаття 93 СК . Зміст
шлюбного договору
1. Шлюбним договором
регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та
обов'язки.
2. Шлюбним договором
можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків.
3. Шлюбний договір не
може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між
ними та дітьми.
4. Шлюбний договір не
може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також
ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
5. За шлюбним
договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та
інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Стаття 97. Визначення
у шлюбному договорі правового режиму майна
1. У
шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає для
використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна,
подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу.
2. Сторони
можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень
статті 60 цього Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або
особистою приватною власністю кожного з них.
3. Сторони
можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі
розірвання шлюбу.
4. У
шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або
одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб.
5. Сторони
можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму
майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 98. Визначення
у шлюбному договорі порядку користування житлом
1. Якщо
у зв'язку з укладенням шлюбу один із подружжя вселяється в житлове приміщення,
яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорі можуть домовитися
про порядок користування ним. Подружжя може домовитися про звільнення житлового
приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з
виплатою грошової компенсації або без неї.
2. Сторони
можуть домовитися про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з
них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.
Стаття 99. Визначення
у шлюбному договорі права на утримання
967. Які
факти та обставини є предметом доказування під час судового розгляду?
Стаття 179. ЦПК
Дослідження доказів
1. Предметом
доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені
вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини
пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні
судового рішення.
2. Для встановлення у
судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті,
досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.
968. Якого
значення Європейський суд з прав людини надає поняттю "власності"?
Хоча право власності
як окреме право не було виділене у Європейській конвенції про захист прав та
основних свобод людини, однак стаття 1 Першого протоколу передбачила: «Кожна
фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може
бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах,
передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте
попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі
закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням
майном відповідно до загальних інтересів.»
Суд вказує, що
відповідно до його прецедентної практики стаття 1 Протоколу № 1 містить три
окремі норми:
перша, що виражається
в першій фразі першого абзацу та несе в собі загальний характер, виражає
принцип поваги до права власності;
друга, що міститься в
другій фразі того ж абзацу та має за об‘єкт позбавлення права власності за
певних умов; що стосується третьої, згаданої в другому абзаці, вона визнає саме
можливість державам-учасницям регламентувати на власний розгляд використання
майна в загальних інтересах.
Тим не менш, тут не
йдеться про абсолютно не зв’язані між собою норми. Друга та третя є особливими
прикладами, що стосуються права власності; крім того, вони повинні тлумачитися
в світлі принципу, закріпленого першою нормою (рішення у справі “Бейем проти
Італії”, § 98).
Мирне володіння своїм
майном включає не тільки «класичне» право
власності, яке розглядається в Україні. Також Європейський Суд з прав людини
включає до мирного володіння своїм майном, до прикладу, виплати за трудовим
договором та інші виплати.
Відповідно до
прецедентної практики ЄСПЛ ст.1 Першого протоколу до конвенції містить три
чітких норми:
• перша,
викладена в першому реченні п.1, є загальною за своєю природою та закріплює
принцип мирного володіння майном;
• друга,
що міститься в другому реченні п.1, стосується позбавлення власності та містить
умови такого позбавлення;
• третя,
викладена в п.2, визнає право держав, серед іншого, здійснювати контроль за
користуванням майном відповідно до загальних інтересів.
Ці норми не є
окремими, вони пов’язані між собою. Друга та третя стосуються певних випадків,
за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном. Отже, їх слід
тлумачити у світлі загального принципу, викладеного в першій нормі (див.,
наприклад, рішення у справах «Ян та інші проти Німеччини» та
Холдинг «Совтрансавто» проти
України».
У своїх висновках Суд
неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу
полягає в тому, що будь-яке втручання
публічної влади в
право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє
позбавлення власності лише «на умовах,
передбачених законом», а п.2 визнає, що
держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом
введення в дію «законів». Більше
того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного
суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (див. рішення у
справах «Амюр проти Франції», «Колишній
король Греції та інші проти Греції» та «Малама
проти Греції»).
Суд нагадує, що
втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням
«справедливого балансу» між
вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних
прав особи (див., рішення у справі «Спорронг та Льонрот
проти Швеції»). Вимога досягнення такого
балансу відображена в цілому в побудові ст.1 Першого протоколу, включно з
другим реченням, яке необхідно розуміти у світлі загального принципу,
викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обгрунтоване пропорційне
співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть
досягти шляхом ужиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності
(див. рішення у
справі «Прессос
компанія Нав’єра А.О.» та інші проти Бельгії»).
Вирішуючи, чи було
дотримано цієї вимоги, Суд виходить із того, що держава має широку свободу
розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи
виправдані наслідки вжиття таких заходів з огляду на загальний інтерес для
досягнення мети певного закону. Суд обов’язково визначає, чи було дотримано
необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом особи на «мирне
володіння майном» у розумінні першого
речення ст.1 Першого протоколу (див. рішення у справі «Звольський
та Звольська проти Республіки Чехія»).
Умови компенсації
згідно з положеннями відповідного законодавства є значущими для оцінки того, чи
оскаржуваний захід зберігає необхідний справедливий баланс, та особливо для
визначення того, чи покладає такий захід непропорційний тягар на особу
(власника). У зв’язку із цим Суд уже встановлював, що позбавлення власності без
сплати суми її вартості становитиме непропорційне втручання, а відсутність
будь-якого відшкодування може бути виправданою лише за винятком обставин (див.
рішення у справах «Святі чоловічі монастирі проти Греції» та
«Колишній
король Греції та інші проти Греції»).
Майно та «легітимні
сподівання»
У свої рішеннях ЄСПЛ
висловив, зокрема, такі висновки щодо права власності. У справі «Полтораченко
проти України» зауважено, що кошти,
присуджені особі за рішенням національного суду, становлять її майно, а
неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення становить
втручання в право на мирне володіння майном (див. рішення у справі «Войтенко
проти України»).
Невиконання рішення
національного суду ЄСПЛ розцінює як втручання в право потерпілої особи на мирне
володіння своїм майном, як визначено в першому реченні п.1 ст.1 Першого
протоколу (див. рішення у справах «Бурдов проти Росії», «Ясіюнієне
проти Литви», «Войтенко проти України» та
«Джасійне проти Литви»).
Взагалі поняття
власності для ЄСПЛ має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні
речі й не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві.
Так, на думку Суду, деякі інші права та інтереси, наприклад стосовно боргів, що
становлять майно, можуть також розглядатись як майнові права, отже, як
власність для цілей цього положення (рішення у справі «Броньовський
проти Польші»).
969. Якому
суб'єкту належить повноваження щодо припинення громадянства України?
Стаття 22 ЗУ
"Про громадянство" Повноваження президента України
Президент України:
1) приймає рішення і видає укази відповідно до
Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про
припинення громадянства України;
970. Якою
є обов'язкова умова для допиту як свідка особи, яка має дипломатичний імунітет?
ч.2 ст. 51 ЦПК
Особи, які мають
дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а
представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного
представника.- ОТЖЕ ЇХ ЗГОДА
971. Яку
відповідальність несе перекладач за завідомо неправильний переклад або за
відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків?
Кримінальну - ст. 385
КК України
972. Яку
дію вчиняє суд в разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь- кого
з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм
вручені судові повістки?
ч. 1 ст. 169 Суд
відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього
Кодексу, у разі:
973. Яку
дію вчиняє суд в разі першої неявки в судове засідання сторони або будь- кого з
інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про
час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які
судом визнано поважними?
ч. 1 ст. 169
Суд відкладає розгляд
справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі:
974. Яку
дію вчиняє суд у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого
належним чином?
ухвалює заочне
рішення ст. 224 ЦПК
975. Яку
дію вчиняє суд у разі повторної неявки в судове засідання позивача,
повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд
справи за його відсутності?
ч.3 ст. 169 ЦПК
У разі повторної
неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від
нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд
залишає позовну заяву без розгляду.
976. Яку
дію вчиняє суд якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої
сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення?
ст.
220 - ухвалює додаткове рішення
977. Яку
із наведених умов забороняється включати до трудового контракту?
Стаття 21. Трудовий
договір
Трудовий договір є угода
між працівником і власником підприємства, установи, організації або
уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується
виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому
розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений
ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну
плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені
законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою
трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і
відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального
забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому
числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Сфера застосування
контракту визначається законами України.
Стаття 25. Заборона
вимагати при укладенні трудового договору деякі відомості та документи
При укладенні
трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу,
відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію
місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено
законодавством.
978. Яку
максимальну кількість днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви
без руху може бути надано позивачу для усунення виявлених в ній недоліків?
5 днів –
ч. 1 ст. 121 Суддя,
встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях
119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в
якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача
і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів
з дня отримання позивачем ухвали.
979. Яку
назву має вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються
цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів,
що мають юридичне значення?
окреме провадження Розділ 4 ЦПК
980. Яку
найважливішу функцію держави виконують військові формування та правоохоронні
органи відповідно до Конституції України?
ст. 17 Конституції -
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її
економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави,
справою всього Українського народу. Оборона України, захист її
суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються
на Збройні Сили України.Забезпечення державної безпеки і захист
державного кордону України покладаються на відповідні військові
формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності
яких визначаються законом.Збройні Сили України та інші військові формування
ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою
повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх
діяльності.
981. Яку
обставину повинен встановити суд у випадку спору щодо визначення майна як
об'єкта спільної сумісної власності подружжя?
- час придбання та джерело коштів на придбання
982. Яку обставину повинен встановити суд у справі про розірвання шлюбу в
окремому провадженні?
ч. 3 ст. 234 ЦПК
У порядку окремого
провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про
розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з
подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про
встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у
випадках, встановлених законом.
983. Яку
ухвалу повинен постановити суддя під час вирішення питання про відкриття
провадження у справі, якщо раніше судом вже було розглянуто справу між тими ж
сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, і є рішення, що набрало
законної сили?
відмовити у відкритті
провадження ч. 2 ст. 122
984. Яку
ухвалу постановляє суд в разі подачі до суду позовної заяви, якщо раніше судом
вже розглядалася справа між тими ж самими сторонами, про той же предмет і з тих
же підстав, і позивач відмовився від позову?
ст. 121 ч.2
2. Суддя відмовляє у
відкритті провадження у справі, якщо - є таке, що набрало законної сили,
рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою
позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими
сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не
позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка
відмовилась від позову; ОТже - якщо звернувся позивач- то відмовляє у
відкритті провадження, якщо звернулися з позовом до цього позивача- відкриває
провадження.
985. Яку
ухвалу постановляє суд в разі подачі позовної заяви, якщо раніше судом вже
розглядалася справа між тими ж самими сторонами, про той же предмет і з тих же
підстав, і сторони уклали мирову угоду?
ст. 121 ЦПК
2. Суддя відмовляє у
відкритті провадження у справі, якщо:
2) є таке, що набрало
законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у
зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у
спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відмова від позову не
позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка
відмовилась від позову;
986. Яку ухвалу постановляє суд на попередньому судовому засіданні, якщо між
сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду?
ч. 5 ст. 130 ЦПК 5.
Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення
третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.
987. Якщо
акт Кабінету Міністрів України не відповідає Конституції України, Президент
України:
ст.
106 Конституції України
15) зупиняє дію актів
Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з
одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності;
Стаття
49. Акти Кабінету Міністрів України ЗУ "Про кабинет міністрів
України"
1. Кабінет
Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України,
актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно
до Конституції та законів України, видає обов’язкові для виконання акти -
постанови і розпорядження.
2. Акти
Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов
Кабінету Міністрів України.
3. Акти
Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань
видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.
4. Акти
Кабінету Міністрів України, які відповідно до закону є регуляторними актами,
розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог
Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності".
5. Акти
Кабінету Міністрів України підписує Прем’єр-міністр України.
6. Зупинення
дії акта Кабінету Міністрів України Президентом України на підставі пункту 15
частини першої статті 106 Конституції України має наслідком зупинення вчинення
будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання зупиненого акта
Кабінету Міністрів України, здійснення повноважень, визначених цим актом.
7. Винесення
Конституційним Судом України ухвали про відмову у відкритті провадження у
справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності
Конституції України акта Кабінету Міністрів України, ухвали про припинення
конституційного провадження у справі або визнання акта Кабінету Міністрів
України таким, що відповідає Конституції України, відновлює дію цього акта.
Дія такого акта
Кабінету Міністрів України не може бути повторно зупинена Президентом України
на підставі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України, крім
випадків, якщо:
1) акт
Кабінету Міністрів України, визнаний Конституційним Судом України таким, що
відповідає Конституції України, внаслідок внесення змін до Конституції України
стає неконституційним;
2) до
відповідного акта Кабінету Міністрів України, щодо якого Конституційним Судом
України було винесено ухвалу про відмову у відкритті конституційного
провадження у справі або прийнято рішення про визнання його таким, що
відповідає Конституції України, внесені зміни, що суперечать Конституції
України.
8. Акт
Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у
випадках, установлених законом.
988. Якщо
апеляційна скарга подається прокурором на рішення суду першої інстанції після
спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, суд
апеляційної інстанції…
Незалежно від поважності причини
пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті
апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної
влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з
моменту оголошення оскаржуваного судового рішення. (ч. 3 ст. 297 ЦПКУ)
989. Якщо
в кредитному договорі відбулися зміни умов з приводу збільшення процентної
ставки за кредитним договором, і поручитель, належним чином, не був
проінформований, а відповідно, не надав згоди, про зміни, які відбулися в
забезпеченому 87 порукою основному зобов'язанні, внаслідок чого збільшився
обсяг його відповідальності. Які правові наслідки для поруки у цьому випадку?
порука припинена ч. 1
ст. 559 ЦК
990. Якщо
винахід створено двома чи більше винахідниками незалежно один від одного, кому
з них належить право на одержання патенту на цей винахід?
З А К О Н У К Р А Ї Н
И " Про охорону прав на винаходи і корисні моделі "
Стаття
8. Право винахідника
1. Право на одержання патенту має винахідник, якщо
інше не передбачено цим Законом.
2. Винахідники, які спільно створили винахід (корисну
модель), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено
угодою між ними.
Стаття 11. Право
першого заявника
Якщо винахід (корисну модель) створено двома
чи більше винахідниками незалежно один від одного, то право на одержання
патенту (деклараційного патенту) на цей винахід чи деклараційного патенту на
корисну модель належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до
Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що
вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято
рішення про відмову у видачі патенту.
991. Якщо
касаційна скарга подається прокурором на рішення суду після спливу одного року
з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили, суд касаційної
інстанції…
ч. 3 ст. 328 ЦПК
Незалежно від поважності причини пропуску строку касаційного оскарження суд
касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо
касаційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого
самоврядування подана після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним
судовим рішенням законної сили
992. Якщо
кредитор змінить своє місцезнаходження та своєчасно не повідомить про це
боржника, як боржник має право виконати зобов'язання?
Стаття 537 ЦКУ. Виконання зобов'язання внесенням боргу в
депозит нотаріуса, нотаріальної контори
1.
Боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього
кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори
в разі:
Стаття 532 ЦК п. 4)
ч. 1 - Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання
(місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за
новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на
кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;
ОТЖЕ - за загальним
правилом - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа,
- за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.
993. Якщо
місце виконання грошового зобов'язання, в якому кредитором виступає фізична
особа, не встановлено у договорі, де провадиться його виконання?
ст. 532 ЦК 4) за
грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є
юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.
Якщо кредитор на
момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і
сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання
(місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат,
пов'язаних із зміною місця виконання;
5) за іншим
зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
2. Зобов'язання може
бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного
законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
994. Якщо
новий заповіт, складений заповідачем, є нікчемним, чинність попереднього
заповіту…
ст. 1254 ЦК ч. 4 Якщо
новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність
попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями
225 (Стаття 225. Правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною
особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або)
не могла керувати ними) і 231 ( Стаття 231. Правові наслідки правочину, який
вчинено під впливом насильства) цього Кодексу.
995. Якщо
оголошений розшук відповідача і розгляд справи неможливий за його відсутності,
яку процесуальну дію вчиняє суд?
Стаття 78 ЦПК Розшук
відповідача
1. Якщо
місцеперебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або
про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або
смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук.
Розшук проводиться
органами Національної поліції, а витрати на його проведення стягуються з
відповідача в дохід держави за рішенням суду.
Стаття 202. Право
суду зупинити провадження у справі
1. Суд може за заявою
особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження
у справі у випадках: 4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи
за його відсутності
ОТЖЕ ЦЕ ПРАВО, А НЕ
ОБОВЯЗОК СУДУ. УХВАЛЮЄ ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ!
996. Якщо
позовна заява була залишена без руху і позивачем не були своєчасно усунені її
недоліки, яку дію вчиняє суд?
порвертає як
неподану. ст. 122 ЦПК
997. Якщо
пропозицію укласти договір зроблено у письмовій формі, в якій не вказаний строк
для відповіді. З якого моменту договір вважається укладеним?
Стаття
640. Момент укладення договору
1. Договір є
укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір,
відповіді про прийняття цієї пропозиції.
2. Якщо відповідно до
акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання
майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання
відповідного майна або вчинення певної дії.
3. Договір, що
підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Стаття
642. ЦКУ Прийняття пропозиції
1. Відповідь особи,
якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна
бути повною і безумовною.
2. Якщо особа, яка
одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію
відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала
послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує
її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не
вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
3. Особа, яка
прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття,
повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту
або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Стаття
643. Укладення договору за пропозицією, в якій вказаний строк для відповіді
1. Якщо у пропозиції
укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа,
яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом
цього строку.
Стаття
644. Укладення договору за пропозицією, в якій не вказаний строк для відповіді
2 Якщо пропозицію
укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій
формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала
відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо
цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
998. Якщо
пропозицію укласти договір зроблено усно та в ній не вказано строк для
відповіді. З якого моменту договір вважається укладеним?
Стаття 644. Укладення
договору за пропозицією, в якій не вказаний строк для відповіді
1 Якщо пропозицію
укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір
є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її
прийняття.
Стаття 642. ЦКУ Прийняття
пропозиції
1. Відповідь особи,
якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна
бути повною і безумовною.
2. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти
договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у
пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи,
сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти
договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції
укласти договір або не встановлено законом.
3. Особа, яка
прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття,
повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або
в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
999. Якщо строк договору зберігання, укладений між фізичними особами,
визначений моментом вимоги поклажодавця про повернення речі, чи виникає у
зберігача право на продаж речі, якщо поклажодавець зволікає з пред'явленням
вимоги про її повернення?
-НЕТ.
Стаття 938. ЦКУ Строк
зберігання
1. Зберігач
зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі
зберігання.
2. Якщо
строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути
визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до
пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
3. Якщо строк
зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її
повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку
зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.
1000. Якщо
у ході розгляду трудового спору про поновлення на роботі буде встановлено, що
звільнення працівника, яке можливе лише за попередньою згодою профспілкового
органу, проведено роботодавцем без звернення до такого органу, суд повинен…
Встановивши, що
звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без
звернення до профспілкового органу, суд зупиняє провадження по справі, запитує
згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу
в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Не буде
суперечити закону, якщо до профспілкового органу в такому випадку звернеться власник
чи уповноважений ним орган або суддя при підготовці справи до судового розгляду.
Аналогічним чином
вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення
визнано такою, що не має юридичного значення. Відмова профспілкового органу в згоді
на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі. ( пункт 15 ПЛЕНУМ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А N 9 від 06.11.92 " Про практику розгляду судами трудових спорів ").
Коментарі
Дописати коментар