Тестові запитання №№ 201 - 250 з цивільної спеціалізації для проведення іспитів під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів

Відповіді підготовлені та надані колективом суддів та зазнали редакційних правок з мого боку.

201. Кваліфікуйте договір дарування, за яким обдарованими є кілька осіб…

Безоплатний, реальний або консенсуальний, за загальним правилом односторонній але інколи може бути двостороннім правочином. Такий договір не є багатостороннім (ст. 626 ЦК, глава 55 ЦК)

Законодавець не забороняє дарувати майно(річ) на користь декількох осіб, які в такому випадку становляться співвласниками.

Стаття 626. Поняття та види договору

1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

2. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.

3. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

4. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

5. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 717. Договір дарування

1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

2. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

За своїми юридичними ознаками договір дарування є реальним (крім такого його виду як договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому), оскільки права та обов'язки виникають у сторін з моменту прийняття дарунка обдаровуваним,двостороннім (коли обов'язки покладаються на обох сторін) і безвідплатним (немає зустрічного задоволення з боку обдаровуваного).

Двосторонній характер цього договору має свої особливості, оскільки обов'язки у дарувальника, за винятком договору дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи та договору про пожертву, виникають лише у випадку наявності у дарунка певних недоліків або особливих властивостей, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або Інших осіб. В обдаровуваного ж обов'язок виникне лише у разі пред'явлення дарувальником вимоги про розірвання договору. Отже, виходить, що в деяких випадках за цим договором може взагалі не виникати обов'язків у його сторін.

202. Договір, за яким одна сторона, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони для використання його у цілях, пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, є договором…

Договір роздрібної купівлі-продажу

Стаття 698. ЦК Укр.

1. За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

2. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним.

203. Хто може бути одержувачем ренти за договором ренти?

Як фізичні так і юридичні особи.

Стаття 731. Договір ренти

За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

Договором ренти може бути встановлений обов'язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку.

Стаття 733. Сторони у договорі ренти

Сторонами у договорі ренти можуть бути фізичні або юридичні особи.

Коментар:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Необхідність конкретизації суб'єктного складу договірного правовідношення ренти обумовлена тим, що відчужувачем у такому різновиді договору ренти, як договір довічного утримання (догляду), може виступати лише фізична особа. Договір ренти, відповідно до змісту коментованої статті, таких обмежень не містить.

Можливість юридичних осіб окремих організаційно-правових форм виступати одержувачем або платником ренти залежить від обсягу їх правоздатності визначеної законом та установчими документами. Так, за змістом ст. 77 ГК не може виступати одержувачем ренти казенне підприємство.

204. Право власності на які об'єкти може передаватися за договором довічного утримання?

Стаття 744. Поняття договору довічного утримання (догляду)

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

205. Громадянин К. за договором довічного утримання передав у власність громадянці Б. квартиру. Коли Б. зможе подарувати дану квартиру своєму внуку?

Після смерті відчужувача (громадянина К.)

Стаття 754. Забезпечення виконання договору довічного утримання (догляду)

Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину.

Тобто, особа становиться власником майна з моменту реєстрації чи нотаріального посвідчення договору, однак оскільки на нього покладаються ще обов’язки до дня смерті відчужувача, то передати це майно іншій особі він зможе лише після смерті відчужувача.

206. Що з нижченаведеного характеризує договір оренди житла з викупом?

Стаття 810 1. Оренда житла з викупом

Оренда житла з викупом є особливим видом найму (оренди) житла, що може передбачати відступлення орендодавцем права вимоги боргу іншій особі - вигодонабувачу.

За договором оренди житла з викупом одна сторона підприємство-орендодавець передає другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендаря.

Підприємство-орендодавець набуває право власності на попередньо обране особою-орендарем житло з метою подальшої передачі такого житла у довгострокову оренду з викупом такій особі та здійснює розпорядження таким житлом до його повного викупу.

Укладення та припинення договору оренди житла з викупом здійснюються на умовах та у порядку, визначених законом.

Істотними умовами договору оренди житла з викупом є:

найменування сторін;

характеристики житла, щодо якого встановлюються відносини оренди з викупом;

строк, на який укладається договір;

розміри, порядок формування, спосіб, форма і строки внесення орендних платежів та умови їх перегляду;

умови дострокового розірвання договору;

порядок повернення коштів у разі дострокового розірвання або припинення договору;

права та зобов'язання сторін;

відповідальність сторін;

інші умови, визначені законом.

До договору оренди житла з викупом застосовуються положення статей 811, 813 - 820, 823, частини другої статті 825, статей 826, 1232 1 цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Договір оренди житла з викупом є документом, що свідчить про перехід права власності на нерухоме майно від підприємства-орендодавця до особи-орендаря з відкладальними обставинами, визначеними законом.

207. В якій формі необхідно укладати додаткову угоду, у випадку неодноразової пролонгації договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строк дії якого менший трьох років?

У простій письмовій формі

Стаття 793. Форма договору найму будівлі або іншої капітальної споруди

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

208. В якій формі укладається договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи, яка набула статусу суб'єкта  підприємницької діяльності?

Стаття 799. Форма договору найму транспортного засобу

Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Тобто, враховуючи, що в запитанні мова йде про фізичну особу, яка набула статус суб’єкта підприємницької діяльності, то форма договору найму транспортного засобу має бути письмова.

209. Який з наведених договорів НЕ є видом договору найму?

Стаття 759. Договір найму

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Окремі види договору найму:

Прокат (ст. 787 ЦК)

Найм оренди земельної ділянки (ст. 792)

Найм будівлі або іншої споруди (ст. 793)

Найм (оренда) транспортного засобу (ст. 798)

Лізинг (ст. 806)

Найм (ореда) житла (ст. 810)

Оренда житла з викупом (ст. 810-1)

210. З якого моменту обчислюється строк позовної давності щодо вимог страхової компанії до особи, винуватої у заподіянні шкоди?

з моменту здійснення страхового відшкодування

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. (ч.6 ст.261 ЦК України)

211. Згідно із Законом України "Про фінансовий лізинг" витрати на утримання предмета лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом, несе…

Лізингоодержувач

Стаття 14. З.У. "Про фінансовий лізинг"

2. Лізингоодержувач протягом строку лізингу несе витрати на утримання предмета лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом.

212. Сторони уклали договір позики, обрали гарантію способом забезпечення виконання зобов`язання. Які правові наслідки порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією?

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. (ч.1 ст.563 ЦК Укріни)

213. У якій формі особа, яка публічно обіцяла винагороду, може припинити зобов'язання?

2. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання. (ч.2 ст.1149 ЦК України)

214. У якому випадку вважається, що договір побутового підряду укладений у належній формі?

1. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов. (ч.1 ст.866 ЦК України)

215. Протягом якого строку має бути повернена позика позичальником, якщо строк позики визначений моментом пред'явлення вимоги позикодавцем?

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. (ст1049 ЦК України)

216. Між громадянами А. і Б. укладено договір управління майном. На який строк він вважається укладеним, якщо в договорі сторони не визначили строк?

П’ять років.

1. Строк управління майном встановлюється у договорі управління майном.

Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років. (ч.1 ст.1036 ЦК України)

217. З якого моменту готель несе відповідальність за схоронність речей особи, що проживає в ньому?

Готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у відведеному для особи приміщенні. (ст. 975. ЦК України)

218. Кредитний договір укладається у…

Кредитний договір укладається у письмовій формі. (ст. 1055 ЦК України).

219. Що може бути предметом договору лізингу?

Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. (ст. 807 ЦК України)

220. Яку із нижченаведених умов заборонено включати у договір комерційної концесії?

2. Умова договору, відповідно до якої правоволоділець має право визначати ціну товару (робіт, послуг), передбаченого договором, або встановлювати верхню чи нижню межу цієї ціни, є нікчемною.

3. Умова договору, відповідно до якої користувач має право продавати товари (виконувати роботи, надавати послуги) виключно певній категорії покупців (замовників) або виключно покупцям (замовникам), які мають місцезнаходження (місце проживання) на території, визначеній у договорі. (ч.ч.2,3 ст.1122 ЦК України)

(Частина 3 якась не завершена. Щось законодавець тут наплутав)

221. В якому розмірі громадянин П. має право вимагати винагороду за знахідку від громадянина С., який загубив дану річ?

2. Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від її власника (володільця) винагороду за знахідку в розмірі до двадцяти відсотків вартості речі. (ч.2 ст.339 ЦК України)

222. Яка з вимог НЕ відноситься до публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу?

2. Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб. (ч.2 ст.1144 ЦК України)

223. Протягом якого строку публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу вважається чинною, якщо в ній не визначено строк (термін) виконання завдання?

1. У разі публічної обіцянки винагороди для виконання завдання може бути встановлений строк (термін). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання. (ч.1 ст.1146 ЦК України)

224. Шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я внаслідок злочину, має бути відшкодована потерпілому державою…

1. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину, відшкодовується потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

2. Умови та порядок відшкодування державою шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, встановлюються законом. (Стаття 1207.  ЦК Укр)

225. Шкода, завдана правомірними діями…

4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Стаття 1166 ЦК Укр)

226. Розмір збитків, що підлягає відшкодуванню шкоди завданної майну потерпілого, визначається відповідно до…

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. (Стаття 1192. ЦК Укр)

227. Не відшкодовується шкода, завдана потерпілому внаслідок його…

1. Шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. (Стаття 1193 ЦК Укр)

228. Визначте, як впливає груба необережність потерпілого, яка сприяла виникненню або збільшенню шкоди, на відповідальність особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки?

2. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. (Стаття 1193 ЦК Укр)

229. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження…

1. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. (Стаття 1176. ЦК )

230. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень…

1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. (Стаття 1174. ЦК Укр.).

231. Якщо вчиненням злочину спричинено значні збитки, а особа, що цей злочин вчинила, знаходиться в скрутному матеріальному становищі, то…

На мою думку відшкодовувати збитки повинна особа, яка вчинила злочин, оскільки підстав звільняти її від відшкодування не має.

Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину. (ч.4. ст. 1193 ЦКУ)

Стаття 1207 встановлює обов’язковою умовою неплатоспроможність особи, а в питанні йде мова про скрутне матеріальне становище.

1. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину, відшкодовується потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

2. Умови та порядок відшкодування державою шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, встановлюються законом. (Стаття 1207.  ЦК Укр)

Тому підстав звільняти особу яка вчинила злочин від відшкодування збитків не має.

232. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала…

2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом. (Стаття 1167 ЦК Укр)

233. Підстави визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину…

1. Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Стаття 1301 ЦК укр..

Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв’язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. (п. 27 Постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 р. № 7).

234. Вкажіть, яке з вказаних прав входить до складу спадщини?

1. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (Ст. 1218 ЦК Укр)

Стаття 1219. Права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини

1. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

235. У разі оголошення фізичної особи померлою…

Стаття 47. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою

1. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

2. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини.

Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Це означає, що після оголошення фізичної особи померлою:

відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України),

утриманцям призначається пенсія, шлюб припиняється (ст. 104 СК),

припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України),

повне товариство може прийняти рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу (за відсутності спадкоємців) (ст. 129 ЦК),

236. Спадкоємець за законом, який закликається до спадкування, може відмовитись від прийняття спадщини…

1. Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

2. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

3. Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

4. Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.

5. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу. (Ст. 1274 ЦК Укр)

237. Заповіт, складений і підписаний за заповідача особою, яка не мала на це права…

1. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. (Ст. 1257 ЦК Укр)

238. Визначте, як здійснюється спадкування у випадку складання заповідального розпорядження щодо вкладу у банку після складання заповіту на все майно…

Вклад у банку спадкується за заповідальним розпорядженням щодо вкладу у банку

1. Вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).

2. Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

3. Заповіт, складений після того, як було зроблене розпорядження банку (фінансовій установі), повністю або частково скасовує його, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна спадкодавця. (ст. 1228 ЦК Укр)

239. У якій формі повинен бути складений заповіт?

1. Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.

2. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

3. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

4. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. (ст. 1247 ЦК Укр)

240. Який розмір обов'язкової частки у спадщині?

1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

2. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

3. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку. (ст. 1241 ЦК Укр)

241. Заповідальний відказ – це…

Заповідальним відказом, або легатом, є покладення заповідачем на одного чи декількох своїх спадкоємців за заповітом обов'язку виконати за рахунок спадкового майна дії майнового характеру на користь однієї чи декількох осіб (відказоодержувачів чи легатаріїв).

Стаття 1237. Право заповідача на заповідальний відказ

1. Заповідач має право зробити у заповіті заповідальний відказ.

2. Відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом.

Стаття 1238. Предмет заповідального відказу

1. Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини.

2. На спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти обов'язок надати іншій особі право користування ними. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їх власника.

Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном, одержане за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців відказоодержувача.

Право користування житловим будинком, квартирою або іншою будівлею, надане відказоодержувачеві, не є підставою для проживання у них членів його сім'ї, якщо у заповіті не зазначено інше.

3. Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов'язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно.

4. Відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини.

242. Хто із вказаних осіб НЕ є спадкоємцем першої черги?

Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом

1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

243. Які особи є спадкоємцями першої черги?

Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

244. Строк для прийняття спадщини складає…

1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців. ст. 1270 ЦПК України

245. З яким позовом спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, звертається до суду?

З позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (Ч. 3 ст. 1272 ЦПК України)

246. Спадкоємець, який подав заяву про прийняття спадщини…

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Ч. 5 ст. 1269 ЦПК України

… вважається таким, що прийняв спадщину.

Стаття 1269. Подання заяви про прийняття спадщини

1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

3. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

4. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

5. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

247. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом… 

1. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

2. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. (ст. 1282 ЦПК України)

248. Що не входить до складу спадщини?

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. ( Ст. 1219 ЦК України)

Якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини. (Ч. 2 ст. 1229 ЦПК України)

Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини. (Ч. 1 ст. 1238 ЦК України)

249. Які земельні ділянки належать до земель природоохоронного призначення?

До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність (Ст. 46 ЗК України )

250. Працівникам яких підприємств передаються земельні ділянки при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств?

При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). (Ст. 25 ЗК України)

Питання №№ 151 - 201                                   Питання  №№ 251 - 300