Відповіді на запитання №№ 51 - 100 з переліку запитань для кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді Касаційного цивільного суду

Відповіді підготовлені помічником судді, який побажав залишитись невідомим.
Відповіді перевірені Оленою Журавель та подверглись коригуванню та редакційним правкам з мого боку.

51. В якому з випадків щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена?

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі:

1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

2) виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

3) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;

4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням (ч. 2 ст. 80 КЗпП України).

52. В якому із випадків Суд не зобов'язаний зупиняти провадження у справі?

Стаття 201 ЦПК України. Обов'язок суду зупинити провадження у справі

1. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:

1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;

3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;

4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;

5) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених частинами першою - третьою статті 43 цього Кодексу;

6) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

7) надання сторонам у справі пророзірвання шлюбу строку для примирення.

Стаття 202 ЦПК України.Право суду зупинити провадження у справі

1. Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;

2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;

4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;

5) призначення судом експертизи;

6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 132 цього Кодексу.

2. Суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

53. В якому із перелічених випадків згода виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника НЕ ПОТРІБНА?

Стаття 43-1 КЗпП України. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:

ліквідації підприємства, установи, організації;

незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;

звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;

поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;

звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;

звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;

звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду.

Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

54. В якому із перелічених випадків розірвання трудового договору з працівником роботодавець зобов'язаний дотримуватися порядку накладення дисциплінарних стягнень?

п. 3 ст. 40 КЗпП України (розірвання трудового договору власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення).

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19 жовтня 2016 року у справі    № 6-2801цс15

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з’ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов’язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

55. В якому порядку допитуються свідки?

Стаття 180 ЦПК України. Порядок допиту свідків

1. Кожний свідок допитується окремо.

2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.

3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань.

4. Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановлення ухвали.

5. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".

6. Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.

7. Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою задає питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.

8. Суд має право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.

9. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду.

10. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.

11. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд.

12. Суд може одночасно допитати свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях.

56. В якому порядку обіймає посаду Голова Національного агентства з питань запобігання корупції?

Голова Національного агентства обирається агентством строком на два роки з числа його членів. Одна й та сама особа не може обіймати цю посаду два строки підряд (ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про запобігання корупції»).

57. В якому порядку призначаються члени Національного агентства з питаньзапобігання корупції?

Члени Національного агентства призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд.

Прем’єр-міністр України вносить для призначення Кабінетом Міністрів України на посади членів Національного агентства кандидатів, відібраних конкурсною комісією, склад якої затверджує Кабінет Міністрів України та яка здійснює організацію та проведення конкурсу (ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про запобігання корупції»).

58. В якому разі допускається забезпечення позову?

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 ст. 151 ЦПК України).

59. В якому разі не допускається процесуальне правонаступництво?

У тих випадках, коли матеріальні правовідносини тісно пов'язані з особою суб'єкта, правонаступництва матеріального, а відтак, і процесуального не може бути.А також у випадку ліквідації юридичної особи.

Відповідно до ст..37 ЦПК. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Стаття 1219 ЦК. Права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини

1. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників (ч. 1 ст. 104 ЦК).

Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст. 515 ЦК).

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦК).

60. В якому разі суд, який розглядає справу, доручає відповідному суду провести збирання доказів?

Суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів за межами його територіальної підсудності доручає відповідному суду провести певні процесуальні дії (ч. 1 ст. 132 ЦПК України).

61. В якому розмірі громадянин П. має право вимагати винагороду за знахідку від громадянина С., який загубив дану річ?

Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від її власника (володільця) винагороду за знахідку в розмірі до двадцяти відсотків вартості речі. Якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки (ч. ч. 2, 3 ст. 339 ЦК).

62. Верховна Рада України завершила роботу чергової сесії. Які дії, передбачені Конституцією України, має бути вчинено у разі необхідності вирішення невідкладних питань, що відносяться до повноважень Верховної Ради України, в період між черговими сесіями?

Скликається позочергова сесія.

Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України (ч. 2 ст. 83 Конституції України).

Стаття 11 Регламенту Верховної Ради України. Позачергові сесії Верховної Ради

1. Позачергові сесії Верховної Ради, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України відповідно до частини другої статті 83 Конституції України. Вмотивовані вимоги про скликання позачергової сесії Верховної Ради, підписані їх ініціаторами, разом із проектами документів, які пропонуються до розгляду, надсилаються Голові Верховної Ради України. При цьому підписи ініціаторів не відкликаються.

2. Позачергова сесія Верховної Ради скликається не пізніш як у семиденний строк після дня надходження вимоги про її скликання, поданої відповідно до частини другої статті 83 Конституції України. Розпорядження Голови Верховної Ради України про скликання позачергової сесії Верховної Ради публікується у газеті "Голос України" не пізніш як за три дні до її відкриття із зазначенням питань, які пропонується розглянути на позачерговій сесії Верховної Ради.

3. Документи, які пропонується розглянути на позачерговій сесії Верховної Ради, надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до відкриття позачергової сесії Верховної Ради.

4. У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада збирається на позачергову сесію не пізніш як у дводенний строк без скликання і працює до скасування воєнного чи надзвичайного стану. Голова Верховної Ради України, а у разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, який виконує обов'язки Голови Верховної Ради України, визначає місце і час проведення засідання Верховної Ради, про що терміново повідомляється народним депутатам.

63. Верховна Рада України прийняла резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від свого конституційного складу. Хто та за чиїм поданням здійснюватиме призначення Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України?

Міністр оборони України і Міністр закордонних справ України призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України (ч. 4 ст. 9 ЗУ «Про КМУ»). п.12 ч.1 ст.85,115 КУ

64. Визначити момент виникнення права власності на нерухоме майно при спадкуванні…

З моменту державної реєстрації права власності.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як наоб'єкт нерухомого майна (ПП ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014  № 5).

65. Визначити особливості переліку спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщини…

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка) (ч. 1 ст. 1241 ЦК України).

66. Визначте властивість основоположних прав і свобод людини за КонституцієюУкраїни…

Є невідчужуваними та непорушними (ст. 21 Конституції).

67. Визначте перший етап процедури проведення Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду…

Стаття 41 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Порядок дострокового звільнення з посади Голови Верховного Суду

1. Голова Верховного Суду може бути достроково звільнений з посади з підстав, встановлених законом.

2. Порядок дострокового припинення повноважень Голови Верховного Суду внаслідок висловлення йому недовіри Пленумом Верховного Суду визначається виключно цією статтею. Регламент Пленуму Верховного Суду щодо цього порядку не застосовується.

3. Питання про висловлення недовіри Голові Верховного Суду розглядається Пленумом Верховного Суду за поданням не менш як однієї третини від складу Пленуму Верховного Суду, скріпленим їх підписами. Подання має бути вмотивованим.

4. Для проведення Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду судді, визначені у частині третій цієї статті, створюють організаційний комітет та призначають його голову і заступника, про що складається протокол.

5. Організаційний комітет забезпечує підготовку і проведення Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду у двадцятиденний термін з дня його створення. Учасники засідання Пленуму Верховного Суду повідомляються організаційним комітетом про день і час скликання Пленуму Верховного Суду та питання, що виноситься на його розгляд, з надсиланням відповідних матеріалів у порядку, встановленому цим Законом. Внесення до порядку денного Пленуму Верховного Суду інших питань, крім висловлення недовіри Голові Верховного Суду, забороняється.

6. Засідання Пленуму Верховного Суду з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду є повноважним за умови присутності на ньому більше половини суддів від складу Пленуму Верховного Суду. На засіданні Пленуму Верховного Суду головує голова організаційного комітету, а в разі його відсутності - заступник голови організаційного комітету.

7. Головуючий виносить на затвердження Пленуму Верховного Суду пропозиції щодо секретаря засідання Пленуму Верховного Суду, персонального складу лічильної комісії, а також форми бюлетеня та протоколу голосування, які затверджуються відкритим голосуванням.

8. Питання про висловлення недовіри Голові Верховного Суду розглядається за участю Голови Верховного Суду або без його участі. Голова Верховного Суду по суті порушених питань може також надати письмові пояснення, які висвітлюються ним або уповноваженою ним особою на засіданні Пленуму Верховного Суду.

9. Організаційний комітет визначає порядок проведення засідання і процедуру голосування з урахуванням вимог цього Закону і здійснює контроль за їх дотриманням.

10. Рішення про висловлення недовіри Голові Верховного Суду приймається шляхом таємного голосування більшістю голосів від складу Пленуму Верховного Суду.

11. Рішення про висловлення недовіри Голові Верховного Суду оформлюється Постановою Пленуму Верховного Суду, яка підписується головуючим та секретарем засідання, обраним Пленумом Верховного Суду за пропозицією головуючого.

12. Висловлення недовіри Голові Верховного Суду не позбавляє його повноважень судді Верховного Суду. У разі дострокового припинення повноважень Голови Верховного Суду обрання Голови Верховного Суду здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

13. Питання про недовіру Голові Верховного Суду не може повторно ініціюватися протягом року з дня його розгляду на засіданні Пленуму Верховного Суду.

14. Порядок звільнення з посади Голови Верховного Суду з підстав, не пов'язаних із висловленням йому недовіри Пленумом Верховного Суду, визначається законом та Регламентом Пленуму Верховного Суду.

68. Визначте, як здійснюється спадкування у випадку складання заповідального розпорядження щодо вкладу у банку після складання заповіту на все майно.

Спадкування вкладу у банку буде здійснюватися на підставі заповідального розпорядження, а іншого майна – на підставі заповіту.

Заповіт, складений після того, як було зроблене розпорядження банку (фінансовій установі), повністю або частково скасовує його, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна спадкодавця (ч. 3 ст. 1228 ЦК).

69. Виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами (ст. 5 Конституції України).

70. Винахідник Амосов і ТОВ "Дідро" уклали ліцензійний договір, за яким ТОВ одержало одиничну ліцензію на використання винаходу. Яке із наведених тверджень у такому разі є правильним?

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері (абз. 3 ч. 3 ст. 1108 ЦК).

71. Винахідник Гончаренко І.П. і ТОВ "Барс" уклали ліцензійний договір, за яким ТОВ одержало виключну ліцензію на використання винаходу. Яке із наведених тверджень утакому разі є правильним?

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері (абз. 2 ч. 3 ст. 1108 ЦК).

72. Вихованець дитячого інтернату, малолітній А. завдав майнової шкоди своєму вчителю. Протягом якого строку після позбавлення батьківських прав, його батьки зобов'язані відшкодувати завдану ним шкоду, якщо вини інтернату немає?

Батьки зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав,протягом трьох років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов'язків (ст. 1183 ЦК).

73. Від яких зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод держава НЕ може відступити під час війни або іншої суспільної небезпеки?

Право на життя (крім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій), заборона катування, заборона рабства (нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані), ніякого покарання без закону.

Стаття15 Конвенції

Відступ від зобов'язань під час надзвичайної ситуації 

1. Під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом.

2. Наведене вище положення не може бути підставою для відступу від статті 2(Право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.), крім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій, і від статей 3 (Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.), 4 (пункт 1)(Нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані.) і 7(Ніякого покарання без закону)

Можливо  виконання  примусової чи обов'язкової і праці.

3. Будь-яка Висока Договірна Сторона, використовуючи це право на відступ від своїх зобов'язань, у повному обсязі інформує Генерального секретаря Ради Європи про вжиті нею заходи і причини їх вжиття. Вона також повинна повідомити Генерального секретаря Ради Європи про час, коли такі заходи перестали застосовуватися, а положення Конвенції знову застосовуються повною мірою.

74. Від яких фактичних обставин справи залежить чи є місце конкретного проживання "житлом", яке давало б підстави для захисту у відповідності до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції захисту прав людини та основоположних свобод?

Від наявності достатніх та тривалих зв’язків із конкретним місцем проживання.

«Згідно з конвенцією поняття «житло» не обмежується приміщенням, яке законно займане або створене. Чи є конкретне місце проживання «житлом», яке підлягає захисту на підставі п.1 ст.8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме — від наявності достатніх та тривалих зв’язків із конкретним місцем проживання (справа «Прокопович проти Росії») (висновки ЄСПЛ, викладені в пп.40,41,42,44 рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 2.12.2010 (остаточне — 2.03.2011).

Крім того, втручання у право заявника на повагу до його житла має бути не лише законним, але й «необхідним у демократичному суспільстві». Інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою (див. рішення у справі «Зехентнер проти Австрії» (Zehentner v. Austria), заява № 20082/02, п. 56, ECHR 2009-...). Концепція «житла» має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві (див. рішення від 27 травня 2004 р. у справі «Коннорс проти Сполученого Королівства» (Connors v. the United Kingdom), заява № 66746/01, п. 82). Враховуючи, що виселення є серйозним втручанням у право особи на повагу до її житла, Суд надає особливої ваги процесуальним гарантіям, наданим особі в процесі прийняття рішення (див. рішення у справі «Зехентнер проти Австрії», зазначене вище, п. 60). Зокрема, навіть якщо законне право на зайняття приміщення припинено, особа вправі мати можливість, щоб співрозмірність заходу була визначена незалежним судом у світлі відповідних принципів статті 8 Конвенції (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 9 жовтня 2007 р. у справі «Станкова проти Словаччини» (Stankova v. Slovakia), заява № 7205/02, пункти 60-63; зазначене вище рішення в справі «МакКенн проти Сполученого Королівства», п. 50; рішення від 15 січня 2009 р. у справі «Косіч проти Хорватії» (Cosic v. Croatia), заява № 28261/06, пункти 21-23; та рішення від 22 жовтня 2009 р. у справі «Пауліч проти Хорватії» (Paulic v. Croatia), заява № 3572/06, пункти 42-45). Відсутність обґрунтування в судовому рішенні підстав застосування законодавства, навіть якщо формальні вимоги було дотримано, може серед інших факторів братися до уваги при вирішенні питання, чи встановлено справедливий баланс заходом, що оскаржується (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy) [ВП], заява № 33202/96, п. 110, ECHR 2000-I).

75. Відповідно до законодавства України, покупцями об'єктів приватизації державної власності, можуть бути.

Стаття 8 ЗУ «Про приватизацію державного майна»

1. Покупцями об’єктів приватизації з урахуванням обмежень, встановлених цією статтею, можуть бути:

громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства;

юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті;

юридичні особи інших держав.

2. Для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством України.

Господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників.

3. Не можуть бути покупцями:

юридичні особи, власником більш як 25 відсотків акцій (часток, паїв) яких є держава Україна;

юридичні особи, власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, чи держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

органи державної влади;

працівники державних органів приватизації;

державні господарські об’єднання, державні холдингові компанії, державні акціонерні товариства (компанії), їх дочірні компанії та підприємства;

особи, зареєстровані в офшорній зоні (перелік таких зон визначає Кабінет Міністрів України) чи країнах, включених FATF до списку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

особи, які прямо чи опосередковано перебувають під контролем осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є особи, визначені в цій частині, або є пов’язаними особами таких осіб;{/p>

юридичні особи чи пов’язані з ними особи, зареєстровані в державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства;

фізичні особи чи пов’язані з ними особи, які мають громадянство держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства.

Термін "контроль" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про акціонерні товариства", термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", термін "пов’язані особи" вживається у значенні, наведеному у Податковому кодексі України.

76. Відповідно до норм Цивільного кодексу України, фіктивним визнається правочин…

Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ч. 1 ст. 234 ЦК України).

77. Відповідно до положень Цивільного кодексу України, якщо строк довіреності не встановлено, вона зберігає чинність…

Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії (ч. 1 ст. 247 ЦК України).

78. Відповідно до умов договору найму квартири, укладеного між Ф. (наймодавець) та К. (наймач) строком на 10 місяців, в квартирі разом з К. постійно проживає його непрацездатна мати О. Через два місяці після укладення договору найму К. знайшов житло, яке є більш зручним для нього з точки зору добирання до місця роботи. Чи має право К. достроково припинити договірні відносини найму житла з Ф.?

Наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці (ч. 1 ст. 825 ЦК).

79. Відповідно до яких переконань Держава при виконанні будь-яких функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати освіту і навчання у відповідності до ст. 2 Першого протоколу до Європейської конвенції захисту прав людини та основоположних свобод?

Відповідно до їхніх релігійних і світоглядних переконань.

80. Відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи в місці її постійного проживання протягом якого строку дає можливість визнати її безвісно відсутньою судом?

Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування (ст. 43 ЦК України).

81. Вкажіть кількість голосів громадян України, які мають право голосу, необхідну для проголошення Всеукраїнського референдуму.

Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області (ч. 6 ст. 15 ЗУ «Про всеукраїнський референдум»).

82. Вкажіть суб’єкта, який має право здійснювати повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення члену Національного агентства з питаньзапобігання корупції ?

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення члену Національного агентства може бути здійснено лише Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) (ч. 5 ст. 9 ЗУ «Про запобігання корупції»).

83. Вкажіть умови віднесення спадкоємця до четвертої черги спадкоємців зазаконом.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

84. Вкажіть хто здійснює тлумачення змісту правочину?

Зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (ч.ч. 1, 2 ст. 213 ЦК України).

85. Вкажіть чи може односторонній правочин створювати обов'язки для інших осіб?

Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч. 3 ст. 202 ЦК України).

86. Вкажіть чи обов'язково скріплюється печаткою правочин, який вчиняє юридична особа?

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.Обов’язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

87. Вкажіть, що, за Конституцією України, НЕ є підставою для звільнення судді Конституційного Суду України з посади?

Підставами для звільнення судді Конституційного Суду України з посади є:

1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

2) порушення ним вимог щодо несумісності;

3) вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Суду або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (ч. 2 ст. 149-1 Конституції України).

88. Вкажіть, яка з перелічених підстав НЕ є підставою втрати громадянства України.

Підставами для втрати громадянства України є: 

1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на 
момент такого набуття він досяг повноліття. 

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли 
громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою 
чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним 
законодавством держави, громадянство якої набуто. 

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки: 

а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства 
іншої держави чи держав; 

б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів у 
наслідок усиновлення її іноземцями; 

в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження
 з іноземцем; 

г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства
 внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий 
громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої 
держави; 

2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону в наслідок 
обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; 

3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства
 цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою. 

Положення пунктів 1, 3 частини першої цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок цього
 громадянин України стане особою без громадянства.  

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата
 видання відповідного указу Президента України (ст. 19 ЗУ «Про громадянство України»).

89. Вкажіть, яка із зазначених підстав є підставою для звільнення судді Конституційного Суду України?

Підставами для звільнення судді Конституційного Суду України з посади є:

1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

2) порушення ним вимог щодо несумісності;

3) вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Суду або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (ч. 2 ст. 149-1 Конституції України).

90. Вкажіть, яке із нижчеперерахованих повноважень належить Вищій кваліфікаційній комісії суддів України:

Стаття 93 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»

Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних;

2) проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;

3) вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді;

4) вносить рекомендацію про переведення судді відповідно до цього Закону, крім переведення як дисциплінарної санкції;

5) визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;

6) затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складення відбіркового іспиту та методику оцінювання його результатів, порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата напосаду судді) та інші процедури виконання Комісією її функцій;

7) проводить кваліфікаційне оцінювання;

8) забезпечує ведення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді;

9) бере у межах компетенції участь у міжнародному співробітництві, у тому числі встановлює зв’язки з іноземними закладами, установами та організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, є бенефіціаром, реципієнтом міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій;

10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

91. Вкладник пред'явив позов до Банку про захист прав споживачів та стягнення коштів. Позивач зазначав, що після закінчення строку договору банківського вкладу кілька разів звертався до Банку із заявами про повернення вкладу та відсотків за ним, проте коштівне отримав. Позивач вважає, що унаслідок протиправного позбавлення можливості розпоряджатися коштами для задоволення життєвих потреб, йому було завдано моральної шкоди. Він просив стягнути суму вкладу, відсотки за вкладом до його повернення, 3 % річних, інфляційні втрати, відшкодування моральної шкоди, пеню, що була нарахована на підставі Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 3 % вартості послуги закожний день прострочення. Що із зазначених позовних вимог НЕ підлягає задоволенню?

3% річних, інфляційні витрати, відшкодування моральної шкоди.

Вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною п’ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення (Постанова ВСУ від 11.05.2016 у справі № 6-37цс16).

Вкладник банку, який не отримав вчасно депозит НЕ має право на відшкодування моральної шкоди, якщо інше не встановлено договором із банком або окремим законом (Постанова ВСУ від 24 лютого 2016 р. у справі № 6-1790цс15).

92. Встановлено, що суддею зазначено завідомо недостовірні відомості у декларації стосовно майна, які відрізняються від достовірних на суму, що дорівнює 220 мінімальним заробітним платам. Якому виду юридичної відповідальності підлягає суддя втакій ситуації?

Адміністративна відповідальність ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Кримінальна відповідальність Стаття 366-1 КК України. Декларування недостовірної інформації

Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації -

караються штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. Суб’єктами декларування є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

93. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва включають…

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель (ч. 1 ст. 207 ЗК України).

94. Втручання у право особи на свободу вираження поглядів становитиме порушення статті 10 Конвенції, якщо воно не підпадатиме під одне з виключень, встановлених пунктом 2 статті 10 Конвенції. Відповідно Суд має по черзі розглянути, чи було втручання у цій справі "встановлено законом", чи переслідувало воно ціль/цілі, яка/які є легітимними відповідно до пункту 2 статті 10, та чи було воно "необхідним у демократичному суспільстві" за для досягнення зазначеної мети. Як Європейський суд з прав людини визначає поняття "необхідний" у розумінні пункту 2 статті 10 Конвенції?

Прикметник «необхідний» у розумінні пункту 2 статті 10 Конвенції передбачає існування «нагальної суспільної необхідності». При здійсненні оцінки, чи існує така необхідність, Договірні держави користуються певною свободою розсуду. Проте, ця свобода супроводжується європейським наглядом, який поширюється як на законодавство, так і на рішення про його застосування — навіть ті, що ухвалені незалежним судом. Відповідно Суд повноважний виносити остаточне рішення щодо того, чи сумісне таке «обмеження» зі свободою вираження поглядів, гарантованою статтею 10 Конвенції.

95. Говоров звернувся з позовом до Морозова про визнання договору недійсним. Рішенням суду першої інстанції позов був задоволений. Рішення залишене без змін ухвалою апеляційного суду. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення першої інстанції та ухвалу апеляційного суду з порушення строку на касаційне оскарження. У клопотанні пропоновлення строку на касаційне оскарження відповідач послався на те, що після проголошення ухвали йому був наданий неповний текст ухвали, а її повний текст був наданий йому зі спливом строку на касаційне оскарження, що, на його думку, є поважною причиною пропуску строку. До клопотання була додана копія заяви відповідача про видачу повного тексту ухвали апеляційного суду, подана у день постановлення ухвали, з відміткою про її видачу зі спливом строку на касаційне оскарження. Що має вчинити суддя-доповідач утакій ситуації?

Постановити ухвалу про поновлення строку на касаційне оскарження та відкриття касаційного провадження.

Згідно із частиною першою статті 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

Відповідно до положень частини першої статті 73, частини другої статті 325 ЦПК України уразі пропущення строку, встановленого частиною першої цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Якщо недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, зокрема особі не надіслано протягом строку на касаційне оскарження копію повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, суд не звернув уваги на те, що з вини суду апеляційної інстанції заявник не отримав повного тексту оскаржуваного судового рішення, у зв’язку із чим він був позбавлений права подання касаційної скарги та її мотивування відповідно до вимог статті 326 ЦПК України, а тому касаційний суд дійшов передчасного висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження (Постанова ВСУ від 05.10.2016 № 6-1724цс16).

96. Говоров звернувся з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, до Симонова як заподіювача шкоди. Вина відповідача встановлена постановою суду про притягнення його до адміністративної відповідальності. Симонов заперечував проти позову, оскільки він застрахував свою цивільно-правову відповідальність на випадок заподіяння шкоди. Симонов вважає, що позивач має заявляти вимоги до страховика. За якої умови суд зобов'язаний задовольнити позовні вимоги?

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (правова позиція ВСУ, постанова від 20.01.2016 у справі № 6-2808цс15).

97. Голову районної державної адміністрації було притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, і було накладено стягнення у виді штрафу. Який суб’єкт уповноважений застосувати заходи дисциплінарної відповідальності до правопорушника?

Президент України.

Посади голови місцевих державних адміністрації належать до категорії «А» (вищий корпус державної служби) (п. 1 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про державну службу»).

Комісія з питань вищого корпусу державної служби здійснює дисциплінарні провадження щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", та вносить суб'єкту призначення пропозиції за наслідками дисциплінарного провадження(п. 5 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про державну службу»).

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А":

зауваження - суб'єктом призначення;

інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії (п. 1 ч. 2 ст. 68 ЗУ «Про державну службу»).

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України на строк повноважень Президента України (ст. 8 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»).

98. Громадська організація споживачів "Захист" звернулась з позовом про захист прав споживачів до суду, в якому вимагала визнати неправомірними дії фізичної особи-підприємця і управління захисту прав споживачів виконкому місцевої ради, та відшкодувати завдану моральну шкоду. Договір, про який йшлося в позовній заяві, було укладено у місті Київ, місцем його виконання зазначалось місто Львів. Позов було подано за місцем укладання договору. Як має правильно вчинити суд?

Постановити ухвалу про відкриття провадження у справі.

Об'єднання споживачів мають право звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій (п. 9 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

Позови прозахист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.Або де зареєстрований відповідач (ч. 5 ст. 110 ЦПК).

99. Громадянин А взяв кредит у кредитній спілці на суму 100 тис.грн. на 3 роки. Через три місяці він вирішив звернутися в суд з вимогою визнати цей договір недійсним. Як вирішується питання із сплатою судового збору при зверненні до суду?

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

100. Громадянин А подав позов про перерозподіл спадкового майна до громадян П. та Р. На перше судове засідання не прийшов один відповідач Р. Засідання було відкладено.На наступне засідання не прийшов інший відповідач (громадянин П.), не повідомивши причини неявки. Яку ухвалу має винести суддя?

Про відкладення розгляду справи.

Питання №№ 1 - 50                                                                  Питання №№ 101 - 150