Відповіді на запитання №№ 301 - 350 з переліку запитань для кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді Касаційного цивільного суду

Відповіді переглянуті та перероблені  з урахуванням змін внесених новим ЦПК.

301. Коли розглядаються судом заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі?

Новий ЦПК

Після роз’яснення прав та обов’язків учасникам справи

Стаття 222. Розгляд заяв та клопотань

1. Головуючий з’ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов’язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

2. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

302. Кому з перерахованих категорій працівників на їх прохання роботодавець зобов'язаний встановити неповний робочий час?

На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку,власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 56 КЗпП).

303. Кому з перерахованих осіб може відшкодовуватися моральна шкода, завдана смертю фізичної особи?

Чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю (ч. 2 ст. 1168 ЦК).

304. Кому заборонено страйкувати?

Забороняється проведення страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку(ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) .

305. Кому може висловити недовіру обласна рада?

Голові обласної державної адміністрації.

Обласна та районна ради можуть висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого, з урахуванням пропозицій органу виконавчої влади вищого рівня, Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обґрунтовану відповідь.

Якщо недовіру голові обласної чи районної державної адміністрації висловили дві третини від складу відповідної ради, Президент України приймає відставку голови відповідної місцевої державної адміністрації (ст. 34 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»).

306. Кому надається перевага в залишенні на роботі?

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України (ст. 42 КЗпП).

307. Кому належать майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений на замовлення?

Творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 430 ЦК).

308. Кому не встановлюється випробування при прийнятті на роботу?

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

осіб, які не досягли вісімнадцяти років;

молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

 молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;

осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;

осіб, обраних на посаду;

переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;

осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;

вагітних жінок;

одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;

осіб на тимчасові та сезонні роботи;

внутрішньо переміщених осіб.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством. (ст.. 26 КЗпП Укр)

309. Кому підконтрольні органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади?

Відповідним органам виконавчої влади (ст. 16 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).

310. Кому підпорядковується керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури?

Безпосередньо Генеральному прокурору (ч. 5 ст. 8-1 ЗУ «Про прокуратуру»).

311. Кому, згідно з Конституцією України, належить право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України?

Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України (ст. 93 Конституції).

312. Лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж…

частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів (ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про фінансовий лізинг»).

313. Майно, набуте особами під час недійсного шлюбу, належить їм на…

Праві спільної часткової власності (ч. 2 ст. 45 СК).

Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.

314. Майнові права інтелектуальної власності на винахід є чинними з дати наступної за датою…

їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону (ч. 1 ст. 465 ЦК).

315. Малишев та Катенко уклали договір ренти, відповідно до якого Катенко передавав у власність Малишева 10 тисяч гривень. Як буде визначений розмір ренти, якщо сторони в договорі його не визначили?

У розмірі облікової ставки Національного банку України (ч. 2 ст. 737 ЦК).

316. Малолітня особа вчинила правочин (купила шоколад у магазині), який не був схвалений батьками. Чи можна даний правочин за позовом батьків до суду визнати недійсним?

Ні, оскільки дрібний побутовий правочин не виходить за міжі дієздатності (ст.ст. 31, 221 ЦК).

317. Малолітня особа при вчинені нею дрібного побутового правочину завдала шкоду (внаслідок необережності розбила скляну новорічну іграшку в магазині). Чи несе відповідальність малолітня особа за завдану нею майнову шкоду і за яких підстав?

Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду (ч. 2 ст. 31 ЦК).

318. Мати звернулася до суду з заявою про визнання сина недієздатним з посиланням на те, що він хворіє на психічне захворювання, не розуміє та не може керувати своїми діями. Суддя залучив сина до участі у справі як заінтересовану особу, після чого заявник подала клопотання про залучення народних засідателів, адже справа слухається неуповноваженим складом суду. Як має вчинити суддя у такому випадку?

Новий ЦПК

Стаття 299.

1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

ст. 293 ЦПК

Розгляд справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

319. Між громадянами А. і Б. укладено договір управління майном. На який строк він вважається укладеним, якщо в договорі сторони не визначили строк?

На п’ять років (ст. 1036 ЦК).

320. Між громадянами було укладено договір дарування рухомої речі, яка має особливу цінність, в усній формі. Яким вважається (або є) такий договір?

Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно (ч. 4 ст. 719 ЦК).

321. Між громадянином та юридичною особою було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в якому було вказано: кадастровий номер земельної ділянки, місце її розташування, розмір земельної ділянки, розмір орендної плати із зазначенням про її індексацію, відповідальність за її несплату. Строк договору оренди було визначено на вісім років. Договір було укладено у простій письмовій формі, ніде зареєстрований не був. Яка вимога законодавства була порушена при укладені зазначеного договору?

Не було здійснено державну реєстрацію договору.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 ЗУ «Про оренду землі»).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 ЗУ «Про оренду землі»).

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років (ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про оренду землі»).

Стаття 126 ЗК України. Оформлення речових прав на земельну ділянку

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 3 ст. 21 ЗУ «Про оренду землі»).

322. Між громадянином та юридичною особою було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, в якому було вказано: кадастровий номер земельної ділянки, місце її розташування, розмір земельної ділянки, розмір орендної плати із зазначенням про її індексацію, способи та умови розрахунків, строки та порядок внесення орендної плати,порядок її перегляду та відповідальність за її несплату. Строк договору оренди було визначено на п'ять років. Договір було укладено у простій письмовій формі, ніде зареєстрований не був. Яка вимога законодавства була порушена при укладені зазначеного договору?

Строк договору оренди менший за 7 років; не було здійснено державну реєстрацію договору

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років (ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про оренду землі»).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 ЗУ «Про оренду землі»).

323. Між особами (кредитором та боржником) був укладений кредитний договір. В якості забезпечення виконання зобов'язання було укладено два договори поруки (між банком і поручителем 1, та між банком та поручителем 2). Боржник не виконував договірне зобов'язання, і кредитор звернувся до суду до поручителів, як до солідарних боржників за договірним зобов'язанням і просив суд зобов'язати поручителів солідарно виконати боргове зобов'язання. Чи законна вимога кредитора?

НІ. НЕ ЗАКОНА

Стаття 554. Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою

1. Уразі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором утому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Правова позиція,

висловлена при розгляді справи № 6-255цс15

Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом договору поруки поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники.

При цьому умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

Висновки судів попередніх інстанцій про наявність безумовних підстав для задоволення позову в межах заявлених позовних вимог, а саме стягнення солідарно з поручителів суми заборгованості за кредитним договором не узгоджуються з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки.

Норми закону, якими регулюються правовідносини поруки, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого.

У справі, яка переглядається, встановлено, що кожен з поручителів окремо поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарний боржник. Також умовами договорів поруки передбачено право кредитора пред’явити свої вимоги безпосередньо поручителю.

Ураховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлено солідарної відповідальності поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України відсутні.

324. Між Особою 1 та Особою 2 був укладений 01.01.2014 р. договір найму земельної ділянки на строк 10 років. Орендна плата за перші 5-ть років оренди становила 16000 грн. Фактично Особою 2 сплачено орендну плату за 2014 рік. Орендна плата за 2015 рік сплачена частково, а за 2016 рік не сплачувалася взагалі. Чи можливо в даному випадку наймодавцеві відмовитися від договору найму?

Ні.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (ст. 31 ЗУ «Про оренду землі»).

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ст. 32 ЗУ «Про оренду землі»).

325. Між подружжям було укладено мирову угоду, на підставі якої спільне майно подружжя було поділено між сторонами та закрито провадження у справі. Банк не погодився з вказаною ухвалою та оскаржив її в апеляційному порядку. Апеляційному суду було надано копії договорів іпотеки, постанови про відкриття виконавчого провадження, акту опису та арешту майна, з яких вбачається, що частина нерухомого майна, яка була предметом поділу між подружжям, перебуває в іпотеці банку, це майно описане та арештоване в процесі примусового виконання рішення суду про стягнення з подружжя на користь банку суми боргу за кредитним договором. Апеляційний суд апеляційну скаргу повернув заявнику на тій підставі, що оскаржуваною ухвалою суд не вирішив питання про права та обов'язки банку. Банк подав касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду щодо повернення апеляційної скарги. Яку ухвалу має постановити суд касаційної інстанції за цією скаргою?

Про скасування ухвали щодо повернення апеляційної скарги, та направлення справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2513цс16:

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційному суду було надано копії договорів іпотеки, постанови про відкриття виконавчого провадження, акту опису та арешту майна, з яких вбачається, що частина нерухомого майна, яка була предметом поділу між подружжям та перейшла у власність ОСОБА_1, перебуває в іпотеці ПАТ «Банк Кредит Дніпро», це майно описане та арештоване в процесі примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку суми боргу за кредитним договором.

За таких обставин висновок судів апеляційної та касаційної інстанцій про те, що оскаржуваною ухвалою про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі суд не вирішував питання про права та обов’язки ПАТ «Банк Кредит Дніпро», є помилковим, суперечить змісту статті 292 ЦПК України та перешкоджає подальшому провадженню у справі.

326. Між подружжям Малиновських та Якименко було укладено договір довічного утримання за яким остання передавала у власність подружжя житловий будинок, взамін довічного утримання. Яким є обов'язок подружжя Малиновських щодо Якименко?

Стаття 744 ЦК України. Поняття договору довічного утримання (догляду)

1. За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

327. Міська рада звернулася з позовом до А. про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням у зв'язку із тим, що більше шести місяців відповідач не проживає в ньому. Судом встановлено, що А. зареєстрований у кімнаті гуртожитку, однак не проживає у цьому жилому приміщенні більше шести місяців без поважних причин, його місцезнаходження невідоме. З чого має виходити суд при ухваленні рішення?

При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР).

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК УРСР).

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ у справі № 6-1166цс15

Стаття 71 ЖК УРСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.

За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до статті 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Оскільки правовий режим гуртожитків, жилі приміщення яких підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», прирівняний до правового режиму жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, то на мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються норми статей 71, 72 ЖК УРСР.

З урахуванням подібності правовідносин щодо користування жилою площею в гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами частини першої статті 71 ЖК УРСР щодо відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутнім права на жиле приміщення протягом шести місяців слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності особи, якій надавалася жила площа для проживання в таких гуртожитках (за відсутності підстав для виселення).

У справі, яка переглядається, суди встановили, що спір виник з приводу визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням у гуртожитку, що належить до комунальної власності Ізмаїльської міської ради Одеської області.

Отже, на спірні правовідносини поширюються положення статей 71, 72 ЖК УРСР.

328. Міською радою (іншою, ніж Київська міська рада) впродовж 2-х місяців після подання територіального управління Державної судової адміністрації України не прийнято рішення про затвердження списку присяжних. Окружним судом, у зв'язку із необхідністю забезпечення своєчасного розгляду справ, прийнято рішення про продовження повноважень попередніх присяжних до того часу, поки не буде обрано нових. Чи буде дане рішення правомірним і чому?

Ні.

Відповідно до ст. 64 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»:

1. Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.

2. Список присяжних для розгляду господарських справ затверджується в порядку, визначеному законом, з числа осіб, які відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.

3. У разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

4. Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

5. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов’язані із добором присяжних.

329. Морозову стало відомо, що суд прийняв рішення щодо права власності на будинок, співвласником якого він є за заповітом. Суд не залучив його до участі у справі. З прийнятим рішенням він не був згодний, адже право власності на весь будинок було визнано за іншою особою. Рішення набрало законної сили. Морозов подав заяву про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Яку ухвалу має прийняти суддя за цією заявою?

Новий ЦПК. Ст. 424

Заява про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами може бути подана учасниками справи.

пункт 11 ППВССУ від 30.03.2012 № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»

Особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов'язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами; суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви. У цьому разі особа має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою із заявленням клопотання про поновлення строку на оскарження

330. На вимогу кого може здійснюватися повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання?

Новий ЦПК ст.. 247

3. Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу учасника справи, або за ініціативою суду.

Стаття 42. Склад учасників справи

1. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

2. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

3. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

4. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

5. У справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду, особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов’язки, а також сторони арбітражного розгляду.

331. На засіданні Верховної Ради України схвалено законопроект про внесення змін до розділу "Вибори. Референдум" Конституції України. Які наступні дії має бути вчинено для набрання законом сили?

Стаття 156 Конституції. Законопроект про внесення змін до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.

332. На квартиру Воронцова, як на предмет іпотеки, було звернене стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса. Він подав позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. За якою ставкою позивач має сплатити судовий збір у такій ситуації?

Частина 3. Ст.. 22 З. У. Про захист прав споживачів

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

При пред'явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. При цьому підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред'явленні позову споживачем

(п. 6 ППВССУ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

333. На кого з нижче перерахованих категорій осіб розповсюджується законодавство про працю?

Стаття 3 КЗпПУ. Регулювання трудових відносин

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами. При цьому гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.

334. На кого з членів сім'ї працівника може надаватись службове жиле приміщення?

Службове жиле приміщення надається працівникові на всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним (а також на дружину (чоловіка) і неповнолітніх дітей, які проживають окремо від заявника в даному або в іншому населеному пункті), вказаних у пункті 9 цього Положення (п. 14 ПОЛОЖЕННЯ про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР).

335. На кого із зазначених посадових осіб поширюється принцип політичної нейтральності?

Стаття 40 ЗУ «Про запобігання корупції». Політична нейтральність

1. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.

2. Положення частини першої цієї статті не поширюється на виборних осіб та осіб, які обіймають політичні посади.

Стаття 3 ЗУ «Про запобігання корупції»

1. Суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби;

ґ) судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді);

д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;

е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;

є) члени Національного агентства з питань запобігання корупції;

ж) члени Центральної виборчої комісії;

з) поліцейські;

и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;

і) члени державних колегіальних органів;

2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

336. На кого покладається обов'язок відшкодування моральної шкоди працівнику,спричиненої виконанням останнім робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків?

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (ст. 237-1 КЗпПУ).

На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган (ст. 153 КЗпПУ).

337. На кого покладається обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну установі у зв'язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу?

Суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі (ст. 237 КЗпПУ).

338. На кого покладається обов'язок доказування наявності умов для притягнення працівника до матеріальної відповідальності?

На власника або уповноважений ним орган (ст. 138 КЗпПУ).

339. На кого поширюється обмеження щодо спільної роботи близьких осіб?

Особи, зазначені у підпунктах "а", "в" - "з" пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам (ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про запобігання корупції»).

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби;

ґ) судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді);

д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;

е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;

є) члени Національного агентства з питань запобігання корупції;

ж) члени Центральної виборчої комісії;

з) поліцейські.

340. На користь Петренко з Лобова за рішенням суду був стягнутий борг за договором позики. Після постановлення рішення суду Лобов подарував свою квартиру сину. Петренко вважала, що договір був укладений з метою унеможливлення звернення стягнення на квартиру для погашення боргу перед нею. У який спосіб Петренко може захистити свої законні інтереси у цьому випадку?

Пред’явити позов про визнання договору дарування недійсним.

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК у справі № 6-1873цс16

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Відповідно до статті 717 цього Кодексу за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За змістом частини п’ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов’язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що відповідач, відчужуючи належне йому на праві власності нерухоме майно своїй дружині, був обізнаний про судове рішення про стягнення з нього заборгованості на користь позивачки, отже, міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на це нерухоме майно.

Установивши ці обставини, суди не надали належної оцінки тому, що спірні договори дарування нерухомого майна уклали сторони, які є близькими родичами, та не перевірили,чи передбачали ці сторони реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами; чи направлені дії сторін договорів на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близького родича з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів, зокрема чи продовжував дарувальник фактично володіти та користуватися цим майном.

341. На підставі рішення виконавчого комітету міської ради громадянину О. на сім'ю у складі трьох осіб: О. - наймач, П. - дружина, В. - син, видано ордер на право зайняття однокімнатної квартири. Через два роки після цього разом з ними у квартирі стала проживати на правах члена сім'ї і була зареєстрована мати наймача - Р. Ще через три роки рішенням спільного засідання правління Акціонерного товариства та профспілкового комітету О. на сім'ю у складі чотирьох осіб: О. - наймач, П. - дружина, В. - син, Р. - мати, у порядку поліпшення житлових умов виділено трикімнатну квартиру. Рішенням виконавчого комітету міської ради О. на сім'ю у складі трьох осіб: О. - наймач, П. - дружина, В. - син, видано ордер на зайняття вказаної трикімнатної квартири. О., П. і В. проживають і зареєстровані в даній трикімнатній квартирі, тоді як Р. залишається проживати та продовжує бути зареєстрованою в однокімнатній квартирі. Чи має Р. право користування однокімнатною квартирою?

Так.

Підставами втрати особами права на раніше займане жиле приміщення є: включення цих осіб в ордер і надання ними письмового зобов’язання про переселення (стаття 60 Житлового кодексу УРСР, пункт 66 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470).

342. На підставі рішення суду з П. стягнуто аліменти на його 11-ти річного сина у твердій грошовій сумі. П. тривалий час не сплачував аліменти, у зв'язку із чим С. (мати)звернулась із позовом про стягнення заборгованості по аліментах та про стягнення суми індексації розміру аліментів. Яким має бути рішення суду стосовно вимоги позивачки про стягнення суми індексації аліментів?

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

у справі за № 6-113 цс 13 (постанова ВСУ від 06.11.2013)

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі ч. 2 ст. 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно п. 8 ст. 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”.

343. На підставі чого видається ордер на жилу площу в гуртожитку?

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу (ст. 129 ЖК).

344. На підставі чого відбувається користування жилими приміщеннями у будинках державного і громадського житлового фонду?

Договору найму жилого приміщення (ст. 61 ЖК).

345. На посаду керівника державного комерційного підприємства призначено особу, яка свого часу одноособово заснувала господарське товариство приватного права та сформувала його статутний капітал за рахунок власних вкладів. Який спосіб запобігання конфлікту інтересів новопризначеним керівником державного комерційного підприємства передбачений законом у такій ситуації?

Ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про запобігання корупції»: Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону (посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку), зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

У такому випадку особам, зазначеним у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї.

346. На річ, що належить Петренку на праві власності, державним виконавцем був накладений арешт з метою забезпечення виконання рішення про конфіскацію майна Морозова. Хто, окрім Морозова, буде належним відповідачем за позовом Петренка про визнання права власності та зняття арешту з цієї речі?

Відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

Пункт 2 ППВССУ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 № 5: Позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред’явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках – особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року№2677-VI) (далі – Закон про виконавче провадження).

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У випадку безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі.

У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.

347. На участь у конкурсі на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності подали заяву суддя апеляційного суду, який має стаж роботи на посаді судді 15 років, та викладач, який раніше працював суддею місцевого суду та має стаж роботи на посаді судді 12 років, а також 5 років наукового стажу. Вказані кандидати набрали однакову кількість балів із практичного завдання, виконаного під час іспиту, проведеного в межах процедури кваліфікаційного оцінювання. Кому із вказаних осіб надається перевага при призначенні на посаду судді?

Пункт 14 ст. 79 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»: У разі однакової позиції за рейтингом, визначеним за результатами кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді апеляційного суду чи Верховного Суду, перевага надається учаснику, який набрав більшу кількість балів із виконаного під час іспиту, проведеного в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, практичного завдання, а за однакової кількості балів - учаснику, який має більший стаж роботи на посаді судді. У разі якщо учасники не мають стажу роботи на посаді судді або мають однаковий стаж роботи на посаді судді, перевага надається учаснику, який має більший стаж професійної діяльності у сфері права.

Пункт 15 ст. 79 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»: У разі однакової позиції за рейтингом, визначеним за результатами кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності, перевага надається учаснику, який набрав більшу кількість балів із виконаного під час іспиту, проведеного в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, практичного завдання, а за однакової кількості балів - учаснику, який є суддею.

348. На участь у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України подали заяву чотири особи: перша з яких на день призначення досягла тридцяти п'яти років, друга є правником із визнаним рівнем компетентності, третя особа має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше десять років, а четверта - є громадянином України, який на законних підставах перебуває на території України. Хто із цих осіб може бути суддею Конституційного Суду України?

Ст.  148 Конституції України

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ятнадцять років, високі моральні якості та є правником із визнаним рівнем компетентності.

Стаття 11. (З.У. Про КСУ) Вимоги до судді Конституційного Суду

1. Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ятнадцять років, високі моральні якості, є правником із визнаним рівнем компетентності.

349. На який строк обирається Голова Національного агентства з питань запобігання корупції?

На 2 роки (ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про запобігання корупції»).

350. На який строк призначаються члени Національного агентства з питань запобігання корупції?

На 4 роки (ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про запобігання корупції»).

Питання №№ 251 - 300                                                             Питання №№ 351 - 400