301
|
Ліквідацією
юридичної особи НЕ може бути припинене зобов'язання…
|
коли
законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої
юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за
зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням
здоров'я або смертю
|
(ст.
609 ЦК).
|
302
|
У разі
заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що
існувала на момент…
|
одержання
боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав
до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом
пред'явлення вимоги
|
(ч.2
ст. 603 ЦК).
|
303
|
Нікчемний
правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та…
|
визнання
такого правочину недійсним судом не вимагається.
|
(ч 2
ст 215 ЦК).
|
304
|
Вимога
про застосування наслідків недійсності правочину…
|
1.може
бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою
особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Вимога
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути
пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Відповідно
до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним
та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про
застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як
однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та
законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
|
( ч.5
ст.216 ЦК).
(п.
5 ППВСУ від 16.11.09 № 9 «Про судову
практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
|
305
|
Виконання
чи невиконання сторонами зобов'язань, що виникли з правочину, має значення
лише для…
|
1.визначення
наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.
виконання
чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення
лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину
недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює
жодних юридичних наслідків.
За
загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за
собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому
разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або
застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину
недійсним (п. 22 ППВГСУ
29.05.2013, № 11 "О
некоторыхвопросахпризнаниясделок (хозяйственныхдоговоров)
недействительными") (але це загальне правило, з якого є виключення:
частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про приватизацію державного
майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір
купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в
разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбаченим договором купівлі-продажу,
у визначені строки ).
|
(частина
перша статті 216 ЦК) – абз. 4 п. 7 ППВСУ від 16.11.09 № 9 «Про судову
практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
|
306
|
Підставою
для реєстрації права власності на майно за власником, якому майно повернуто
внаслідок задоволення його позову про повернення майна чи витребування майна
є…
|
рішення
суду
|
(ст.
27 Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх
обтяжень»).
|
307
|
У разі
застосування реституції за недійсним договором, у якому не встановлена
вартість майна, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на
момент…
|
укладення
договору
|
(ч. 4
ст. 623 ЦК) – п. 11 ППВСУ від 16.11.09 № 9 «Про судову практику розгляду
цивільних справ про визнання правочинів недійсними» + п. 2.14 ППВГСУ 29.05.2013,
№ 11 "О некоторыхвопросахпризнаниясделок (хозяйственныхдоговоров)
недействительными".
|
308
|
Порушення
вимог закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для
визнання його недійсним лише в разі, якщо…
|
це
прямо передбачено закономНедодержання сторонами письмової форми правочину,
яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків,
встановлених законом
|
(ч 1
ст. 218 ЦК).
|
309
|
Сторони
НЕ можуть визначати зміст господарського договору на основі…
|
умов,
що суперечать законодавству (при укладенні господарських договорів сторони
можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли
сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не
суперечать законодавству ч. 4 ст. 179 ГК);
вільного
волевиявлення у визначених законом випадках
|
(ст.
179 ГК).
|
310
|
Зміст
договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен
відповідати…
|
цьому
замовленню
|
(ч. 5
ст. 179 ГК)
|
311
|
За
наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, що одержала проект
договору, складає протокол розбіжностей на надсилає його другій стороні…
|
два
примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (про що
робиться застереження у договорі)у двадцятиденний строк
|
(ч. 4
ст. 181 ГК).
|
312
|
У разі
укладання попереднього договору основний договір повинно бути укладено…
|
у
певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього
договору та на умовах, передбачених попереднім договором.
|
(ч. 1
ст. 182 ГК).
|
313
|
Гарантом
за зобов'язаннями державних замовників виступає держава в особі…
|
Кабінету
Міністрів України
|
ч. 2
ст. 183 ГК
|
314
|
Організаційно-господарські
договори не можуть бути укладені…
|
Договірне
оформлення організаційно-господарських зобов'язань може здійснюватися
учасниками господарських відносин як на основі вільного волевиявлення сторін,
так і на основі примірних договорів, якщо укладання таких договорів
передбачено відповідними нормативно-правовими актами. Спрощений спосіб
укладання організаційно-господарських договорів не допускається.
|
ст.
186 ГК
|
315
|
Не
можуть бути предметом судового розгляду переддоговірні спори щодо укладання …
|
Спори,
що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням,
або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших
випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні
спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою
сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на
підставі укладеного між ними попереднього договору.
|
ч.1
ст.187 ГК
|
316
|
При
укладенні договору сторони НЕ зобов’язанні погоджувати…
|
При
укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі
погодити предмет, ціну та строк дії договору. (від зворотнього)
|
ч.3
ст.180 ГК
|
317
|
У
господарському договорі доплати до визначеної ціни за продукцію…
|
Ціна у
господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом,
іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у
господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за
продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені
строки порівняно з нормативними.
|
ч.5
ст.180 ГК
|
318
|
Схожими
рисами господарського і цивільного договорів є…
|
1.Наявність
суб’єктів, а саме сторін договору.
2.
Наявність істотних умов (предмет, ціна, строк).
3.Наявність
юридичної відповідальності за не виконання умов договору.
4.Наявність
можливості укладення попереднього договору.
5.
Наявність взаємних прав та обов’язків.
6.
Виконання однакових функцій: регулятивну, інформаційну, гарантійну.
|
|
319
|
При тлумаченні
договору до уваги НЕ можуть бути взяті…
|
При
тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту
правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній
сфері відносин значення термінів. (від зворотнього)
|
ч.3
ст.213 ЦК
|
320
|
Відмова
від правочину вчиняється…
|
Відмова
від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.
|
ч.3
ст.214 ЦК
|
321
|
Усна
форма договорів застосовується до …
|
Усно
можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх
вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та
(або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання
письмової форми має наслідком їх недійсність.
Юридичній
особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою
стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму
одержаних грошових коштів.
Правочини
на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю
сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.
|
ст.206
ЦК
|
322
|
Модифікаціями
письмової форми договору НЕ є …
|
-
повна письмова форма господарського договору - єдиний документ, підписаний
сторонами, до якого додаються супроводжуючі процес його укладання документи;
підписаний сторонами текст договору з усіма додатками, протокол розбіжностей
(якщо він мав місце), протокол узгодження розбіжностей (якщо розбіжності
узгоджувалися і між сторонами було досягнуто компромісу щодо спірних умов
договору), судове рішення (якщо спір передавався та розгляд суду);
-
скорочена письмова форма у вигляді комплекту листів, телеграм, факсограм та
інших документів, якими сторони обмінювалися в процесі встановлення
договірного зв'язку, якщо зміст цих документів свідчить про наміри сторін
встановити договірний зв'язок та істотні умови договору; застосування такої
форми забороняється при укладенні організаційно господарських договорів (ст.
186 ГК)
-
типова форма - сторони договору не можуть відступати від типового договору,
затвердженого Кабінетом Міністрів України чи іншим уповноваженим органом
держави, але мають право конкретизувати його умови;
-
стандартний договір, що являє собою бланк, зміст і порядок заповнення якого
визначені правилами, встановленими актами законодавства чи та їх підставі
суб'єктом господарських відносин; форма застосовується у договорах
приєднання, якщо умови договору є заздалегідь визначеними і не підлягають
коригуванню (наприклад, договори перевезення вантажу, придбання акцій
новостворюваного або діючого акціонерного товариства шляхом підписки);
-нотаріальна
форма: застосовується у передбачених законом випадках (наприклад, у разі
продажу в процесі приватизації цілісних майнових комплексів підприємств або
їх структурних підрозділів або за домовленістю сторін
-
господарські договори у формі електронного документа.
|
- ч. 1
ст. 181 ГК, ч. 2 ст. 207 ЦК
ч.1
ст.181 ГК, ч.1 ст.207 ЦК
абз. 4
ч. 4 ст. 179 ГК України, ст. 630 ЦК України
(абз. 5
ч. 4 ст. 179 ГК, ст. 634 ЦК)
ч. 4
ст. 27 Закону "Про приватизацію державного майна"
ч. 1
ст. 209 ЦК України.
ЗУ
"Про електронні документи та електронний документообіг"
ЗУ
"Про електронний цифровий підпис"
|
323
|
Застосування
господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання…
|
, не
звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім
випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона
відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
|
Ч. 3
ст. 193 Господарського кодексу України
|
324
|
Платежі
за грошовими зобов'язаннями НЕ здійснюються…
|
Платежі
за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються
у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не
встановлено законом.
|
Ч. 1
ст. 198 Господарського кодексу України
|
325
|
До
формування єдиного страхового фонду публічної застави НЕ можуть бути
залучені…
|
З
метою нейтралізації несприятливих наслідків від кримінальних правопорушень у
сфері господарської діяльності законом може бути передбачено обов'язок
комерційних банків, страховиків, акціонерних товариств та інших суб'єктів
господарювання, які залучають кошти або цінні папери громадян і юридичних
осіб, передавати частину своїх коштів для формування єдиного страхового фонду
публічної застави.
|
Ч. 1
ст. 201 Господарського кодексу України
|
326
|
Банківською
гарантією є…
|
1.
Гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських
зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком,
іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про
задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної
у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає
вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у
відповідному підтвердженні.
1. За
гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант)
гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом)
свого обов'язку.
|
Ч. 1
ст. 200 Господарського кодексу України
Ч. 1
ст. 560 Цивільного кодексу України
|
327
|
Майно,
що є у спільній власності, може бути передане у заставу…
|
1.
Майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою
усіх співвласників.
|
Ч. 1
ст. 578 Цивільного кодексу України
|
328
|
Зобов'язання
припиняється внаслідок прощення боргу…
|
1.
Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором
боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна
кредитора.
|
Ч. 1
ст. 605 Цивільного кодексу України
|
329
|
Нікчемними
НЕ визнаються умови типових договорів, що…
|
Нікчемними
визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що:
виключають
або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг)
або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків;
допускають
односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну
виконавцем його умов;
вимагають
від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій
у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для
виконавця.
|
Ч. 2
ст. 207 Господарського кодексу України
|
330
|
Господарсько-торгівельною
діяльністю НЕ є…
|
1.
Господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами
господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції
виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також
допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних
послуг.
2.
Залежно від ринку (внутрішнього чи зовнішнього), в межах якого здійснюється
товарний обіг, господарсько-торговельна діяльність виступає як внутрішня
торгівля або зовнішня торгівля.
3.
Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб'єктами
господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут;
енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське
харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне
посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна
діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.
4.
Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими
договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції,
енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими
договорами.
|
Ст.
263 Господарського кодексу України
|
331
|
Об'єктами
інноваційної діяльності НЕ є…
|
Об'єктами
інноваційної діяльності є:
інноваційні програми і проекти;
нові знання та інтелектуальні продукти;
виробниче обладнання та процеси;
інфраструктура виробництва і
підприємництва;
організаційно-технічні рішення
виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно
поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;
сировинні ресурси, засоби їх видобування
і переробки;
товарна продукція;
механізми формування споживчого ринку і
збуту товарної продукції.
|
Ч. 1
ст. 4 Закону України «Про інноваційну діяльність»
|
332
|
Правопорушеннями
при кваліфікуванні і державній реєстрації інноваційних проектів НЕ є…
|
16.
Правопорушеннями при кваліфікуванні і державній реєстрації інноваційних
проектів вважаються:
а) прийняття рішення про кваліфікування
інноваційного проекту і його державну реєстрацію без проведення експертизи;
б) фальсифікація висновків експертизи;
в) вчинення дій, що перешкоджають
проведенню експертизи;
г) умисне примушування або створення для
експертів чи експертних комісій обставин, які зумовлюють необ'єктивне
проведення експертизи;
д) переслідування експертів за
підготовлені ними висновки, несприятливі для тієї чи іншої особи чи
організації;
е) залучення до експертизи посадових
осіб та фахівців, безпосередньо заінтересованих у результатах експертизи;
є) розголошення конфіденційної
інформації, пов'язаної з розглядуваними інноваційними проектами.
|
Ч. 16
ст. 13 Закону України «Про інноваційну діяльність»
|
333
|
До системи
господарсько-правових договорів НЕ відноситься…
|
Система
господарських договорів – це сукупність договорів, що регулюють
майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами
господарювання.
До
системи господарських договорів, зокрема, належать такі види договорів:
–
купівлі-продажу;
–
поставки;
–
перевезення;
–
контрактації сільськогосподарської продукції;
–
енергопостачання;
–
оренди;
– міни
(бартеру);
–
лізингу;
–
зберігання;
–
капітального будівництва.
У
згадану систему входять, також, кредитні, інвестиційні та інші договори.
|
Кравчук
С.Й. Господарське право України: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2007.
|
334
|
Комерційне
посередництво НЕ здійснюється…
|
1.
Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю,
що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при
здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в
інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
2.
Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична
особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює
комерційне посередництво.
3. Не
є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але
від власного імені.
4. Комерційний
агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно
себе особисто.
5.
Законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення
комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.
2. У
разі монопольних агентських відносин комерційний агент, що представляє
суб'єкта господарювання, не має права здійснювати комерційне посередництво
для інших суб'єктів у межах, передбачених агентським договором.
|
Ст.
295 Господарського кодексу України
Ч. 2
ст. 299 Господарського кодексу України
|
335
|
У
разі, якщо територію дії агента за договором комерційного посередництва не
визначено, вважається, що він діє в межах…
|
території
України.
|
Ч. 3
ст. 297 Господарського кодексу України
|
336
|
Суб'єктами
перевезення НЕ є…
|
2.
Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та
вантажоодержувачі.
|
Ч. 2
ст. 306 Господарського кодексу України
|
337
|
При
перевезенні вантажів залізницею оголошена вартість вантажу не повинна
перевищувати…
|
3.
Оголошена вартість вантажу не повинна перевищувати дійсної його вартості.
|
П. 3
Правил перевезення вантажів з оголошеною вартістю (ст. 28, 115 Статуту),
затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 N 644
|
338
|
Якщо
залізниця не має можливості видати вантаж одержувачу, вона вчиняє дії з
вантажем…
|
Якщо
залізниця не має
можливості видати вантаж одержувачу, зазначеному у накладній, вона вчиняє з вантажем дії за вказівкою відправника, який
зобов'язаний дати таку вказівку у тридобовий термін від дня
вручення йому повідомлення.
Якщо повідомлення відправника не надійшло
в зазначений термін, залізниця може реалізувати
вантаж або повернути
його відправнику у разі
неможливості реалізувати. Залізниця вправі також реалізувати
вантаж, що надійшов, іншій організації у разі перебування його
на станції понад граничні терміни зберігання,
установлені Правилами, з дотриманням вимог,
передбачених статтею 50 цього Статуту.
|
Ч. 3
ст. 48 Статуту залізниць України
|
339
|
Договір
підряду на капітальне будівництво НЕ укладається на виконання…
|
Договір
підряду на капітальне будівництво укладається на будівництво, розширення,
реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з
покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з
проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт;
виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних,
проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
|
Ч. 2
ст. 318 Господарського кодексу України
|
340
|
У разі
укладання договору субпідряду перед замовником за результати роботи
відповідає…
|
Підрядник
Генеральний
підрядник
|
Ч. 2
ст. 319 Господарського кодексу України
Ч. 2
ст. 838 Цивільного кодексу України
|
341
|
Замовник
за договором підряду на капітальне будівництво НЕ має права..
|
1.
Замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника,
здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і
якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і
якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що
використовуються.
2. У
разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує
роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим,
замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
3.
Підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі
порушення замовником своїх зобов'язань за договором, внаслідок якого початок
або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно
ускладненими.
4.
Недоліки виконання робіт чи матеріалів, що використовуються для робіт,
допущені з вини підрядника або субпідрядника, повинні бути усунені
підрядником за свій рахунок.
28.
Замовник має право:
відмовитися від прийняття закінчених
робіт (об'єкта будівництва) у разі виявлення недоліків, які виключають
можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній
документації та договорі підряду, і не можуть бути усунені підрядником,
замовником або третьою особою;
здійснювати у будь-який час, не
втручаючись у господарську діяльність підрядника (субпідрядника), технічний
нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт;
делегувати в установленому
законодавством порядку повноваження щодо здійснення технічного нагляду і
контролю третій особі, зокрема спеціалізованій організації (консультаційній,
проектній, інжиніринговій тощо) або спеціалісту, які мають відповідні
дозвільні документи, з визначенням у договорі підряду їх повноважень.
Делегування замовником своїх повноважень не звільняє його від
відповідальності перед підрядником за невиконання або неналежне виконання
договірних зобов'язань, а також не позбавляє права здійснювати контроль за
ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт;
вносити зміни у проектну та кошторисну
документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість
додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків
договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі
підряду;
вимагати безоплатного виправлення
недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або виправити
їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором підряду. У такому разі
збитки, завдані замовнику, відшкодовуються підрядником, у тому числі за
рахунок відповідного зниження договірної ціни;
відмовитися від договору підряду та
вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи
або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений
договором підряду, стає неможливим;
відмовитися від договору підряду в
будь-який час до закінчення виконання робіт (будівництва об'єкта), оплативши
підряднику виконану частину робіт з відшкодуванням збитків, завданих такою
відмовою;
ініціювати внесення змін у договір
підряду, вимагати розірвання договору підряду та відшкодування збитків за
наявності істотних порушень підрядником умов договору підряду;
вимагати відшкодування завданих йому
збитків, зумовлених порушенням договору підряду, якщо договором підряду або
законом не передбачено інше.
Замовник також має інші права,
передбачені договором підряду, Цивільним і Господарським кодексами України,
цими Загальними умовами та іншими актами законодавства.
|
Ст.
320 Господарського кодексу України
П. 28
Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному
будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005
р. N 668
|
342
|
У разі
істотного зростання після укладення договору підряду вартості матеріалів та
устаткування, які мали бути надані підрядником, останній…
|
має
право вимагати збільшення встановленої вартості робіт, а у разі відмови
замовника - розірвання договору в установленому порядку.
У разі
істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу,
устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що
надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення
кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має
право вимагати розірвання договору.
|
Ч. 4
ст. 321 Господарського кодексу України
Ч. 5
ст. 844 Цивільного кодексу України
|
343
|
Формами
інвестування НЕ є…
|
Форми
інвестування законодавством, практично не обмежені, у т.ч. і для іноземних
інвесторів.
Іноземні
інвестори мають право здійснювати всі види інвестицій, зазначені у статті 391
цього Кодексу, в таких формах:
участь
у господарських організаціях, що створюються разом з вітчизняними юридичними
особами чи громадянами, або придбання частки в діючих господарських
організаціях;
створення
іноземних підприємств на території України, філій або інших структурних
підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих
підприємств;
придбання
безпосередньо нерухомого або рухомого майна, що не заборонено законами
України, або придбання акцій чи інших цінних паперів;
придбання
самостійно або за участі громадян чи вітчизняних юридичних осіб прав
користування землею та використання природних ресурсів на території України;
господарська
діяльність на основі угод про розподіл продукції;
придбання
інших майнових прав;
в
інших формах, не заборонених законом.
Заборона
або обмеження будь-яких форм здійснення іноземних інвестицій може провадитися
лише законом.
|
Господарське
право України. За редакцією Н.О.Саніахметової, 2005
Ч. 1
ст. 392 Господарського кодексу України
|
344
|
Фінансова
діяльність суб'єктів господарювання НЕ включає…
|
2.
Фінансова діяльність суб'єктів господарювання включає грошове та інше
фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері
фінансів і страхування.
|
Ч. 2
ст. 333 Господарського кодексу України
|
345
|
Не є
фінансовою послугою…
|
Фінансова
послуга – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх
осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених
законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з
метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
1.
Фінансовими вважаються такі послуги:
1)
випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх
обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;
2)
довірче управління фінансовими активами;
3)
діяльність з обміну валют;
4)
залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;
5)
фінансовий лізинг;
6)
надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;
7)
надання гарантій та поручительств;
8)
переказ коштів;
9) послуги
у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення;
10)
професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню;
11)
факторинг;
11-1)
адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах;
12)
управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення
операцій з нерухомістю відповідно до Закону України "Про
фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та
операціях з нерухомістю";
13)
операції з іпотечними активами з метою емісії іпотечних цінних паперів;
14)
банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону
України "Про банки і банківську діяльність".
2.
Фінансові послуги, надання яких передбачається іншими законами, підлягають
включенню до переліку, визначеного частиною першою цієї статті. Надання
фінансових послуг, не включених до зазначеного переліку, забороняється.
|
П. 5
ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання
ринків фінансових послуг»
Ч. 1,
2 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг»
|
346
|
Національна
комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг НЕ може…
|
бути
учасником фінансових ринків як емітент облігацій внутрішніх та зовнішніх
державних позик або здійснювати будь-яку іншу діяльність на фінансових
ринках, крім передбаченої цим Законом.
|
Ч. 2
ст. 23 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг»
|
347
|
Банки
НЕ можуть бути створені у формі…
|
1.
Банки створюються у формі публічного акціонерного товариства або
кооперативного банку.
|
Ч. 1
ст. 336 Господарського кодексу України
|
348
|
До
банківської системи України НЕ входять…
|
Банківська
система України складається з Національного банку України та інших банків, а
також філій іноземних банків, що створені і діють на території України
відповідно до положень цього Закону та інших законів України.
|
Ч. 1
ст. 4 Закону України «Про банки і банківську діяльність»
|
349
|
Статутним
капіталом банку є…
|
сплачена
грошовими внесками учасників банку вартість акцій, паїв банку в розмірі,
визначеному статутом
|
Ст. 2
Закону України «Про банки і банківську діяльність»
|
350
|
Видами
страхування господарської діяльності є…
|
страхування
цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути
заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи
пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких
може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного
характеру
страхування
майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках,
передбачених Законом України "Про нафту і газ"
страхування
відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок
настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;
страхування
відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження,
ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;
страхування
цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути
заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування
пестицидів і агрохімікатів;
страхування
цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути
заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт;
страхування
кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);
страхування
інвестицій;
страхування
фінансових ризиків;
-
страхування майна організацій (підприємств), тобто основних і оборотних
фондів;
-
страхування фінансових ризиків у частині прямих втрат доходу;
-
страхування цивільної відповідальності за невиконання договірних зобов'язань,
якість виробленої продукції й забруднення навколишнього середовища;
- особисте
страхування працівників підприємства, пов'язане з виконанням трудових
обов'язків і соціальним захистом.
|
Ст. 7
Закону України «Про страхування»
Ст. 6
Закону України «Про страхування»
Страхування
: підручник / [В. Д. Базилевич та ін.] ; За ред. В. Д. Базилевича.
|
Коментарі
Дописати коментар