Тестові запитання №№ 151 - 200 з цивільної спеціалізації для проведення іспитів під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів

 Відповіді підготовлені та надані колективом суддів та зазнали редакційних правок з мого боку.

151. Ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе…

Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. ст. 323 ЦК України

152. Предметом віндикаційного позову є…

предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння (вимога позивача до відповідача про повернення майна з чужого незаконного володіння)

153. Вкажіть, за яких умов та зі спливом якого строку набувальної давності суд може визнати за особою право власності на об'єкт самочинного будівництва?

З огляду на положення статті 376 ЦК право власності за набувальною давністю на об'єкт самочинного будівництва не може бути визнано судом, оскільки цією нормою передбачено особливий порядок набуття права власності на нерухоме майно, що збудоване або будується на земельній ділянці, не відведеній для даної мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил

П. 10 Пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»

154. Примусове відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, з мотивів суспільної необхідності може мати місце?

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення:

- об'єктів національної безпеки і оборони;

- лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;

- об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення;

- об'єктів природно-заповідного фонду;

- кладовищ.

Примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається, як виняток, з мотивів суспільної необхідності лише в разі, якщо будівництво зазначених у частині першій цієї статті об'єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників.

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.

155. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється…

Відповідно до ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

156. Що є умовою дійсності для правочинів про відчуження житла, які вчинені одним з батьків малолітніх або неповнолітніх дітей?

Частиною 6 ст. 177 СК України передбачено, що при вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

157. Чи повинен суд встановити наявність порушеного цивільного права або інтересу для задоволення позову про визнання правочину недійсним?

Так.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 2 ч. 2 цієї ж статті передбачено, що визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів є одним із завдань цивільного судочинства.

Окрім того, ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, для задоволення позову про визнання правочину недійсним, суд обов’язково повинен встановити наявність порушеного цивільного права або інтересу.

158. Чи тягне недійсність окремої частини правочину недійсність інших його частин та правочину в цілому?

Згідно зі ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

159. Який із перерахованих правочинів відноситься до нікчемних?

Відповідно до ч 2. ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемними ЦК та інші закони визнають такі правочини: 1) вчинені з порушенням їх форми - насамперед нотаріального посвідчення (статті 219, 220 ЦК), а в окремих випадках - простої письмової форми; 2) вчинені без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК); 3) які порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК); 4) вчинені малолітніми особами (ст. 221 ЦК); 5) вчинені недієздатними особами (ч. 1 ст. 226 ЦК).

Нікчемність правочинів, вчинених із порушенням вимог до їх форми.

Порушення вимоги закону про нотаріальне посвідчення правочину завжди тягне за собою його нікчемність. Порушення ж простої письмової форми правочину тягне нікчемність правочину лише в окремих випадках, прямо зазначених у законі. Зокрема ЦК до них відносить недодержання письмової форми:

- договору дарування, предметом якого є майнове право або якщо цим договором дарувальник зобов'язується передати дарунок у майбутньому, тобто згодом, а не одночасно з укладенням договору (ч. З ст.719ЦК);

- кредитного договору (ст. 1055 ЦК);

- правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, тобто про встановлення поруки, гарантії, неустойки, застави тощо (ст. 519 ЦК);

- договору страхування (ч. 2 ст. 981 ЦК);

- договору банківського вкладу (ч. 2 ст. 1059 ЦК);

- договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності (ч. 2 ст. 1107 ЦК);

- договору комерційної концесії (ч. 1 ст. 1118 ЦК).

160. Визначте, який правочин є фіктивним?

Статтею 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

161. Правочин, який може бути визнаний судом недійсним у разі, коли одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечують його дійсність на підставах, передбачених законом, називається…

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

162. Хто з перелічених суб'єктів може тлумачити зміст правочину?

Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Статтею 1256 ЦК України передбачено, що тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

163. Чим визначається форма відмови від правочину?

Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин (ч. 3 ст. 214 ЦК України).

164. Вкажіть, які правочини є нікчемними при відсутності нотаріального посвідчення правочину?

Згідно з частинами 1 та 4 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Частиною 1 ст. 219 та ч. 1 ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

165. Які правові наслідки може тягти відсутність у особи під час укладення договору дарування волевиявлення на безоплатну передачу майна у власність обдаровуваного й передача його за умови вчинення на користь дарувальника будь-якої дії майнового або немайнового характеру?

Визнання такого договору дарування недійсним

Правовий висновок ВСУ у справі № 6-372цс16

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України).

Відповідно до статей 229–233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно була і має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

За змістом статей 203, 717 ЦК України договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повне уявлення не лише про предмет договору, а й досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не вважається договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди.

Ураховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку, – неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, і що ця помилка дійсно була і має істотне значення. Такими обставинами є: вік позивача, його стан здоров'я та потреба у зв'язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживати в спірній квартирі після укладення договору дарування.

Отже, наявність чи відсутність помилки – неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення особи під час укладення договору дарування замість договору довічного утримання, суд визначає не тільки за фактом прочитання сторонами тексту оспорюваного договору дарування та роз'яснення нотаріусом суті договору, а й за такими обставинами, як: вік позивача, його стан здоров'я та потреба у зв'язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживати в спірній квартирі після укладення договору дарування.

Лише в разі встановлення цих обставин норми частини першої статті 229 та статей 203 і 717 ЦК України у сукупності вважаються правильно застосованими.

166. Правочин - це…

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

167. У якій формі належить укладати правочин між фізичною та юридичною особою?

Пунктом 2 ч.1 ст. 208 ЦК України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 ЦК України).

168. З якого моменту є вчиненим правочин, що підлягає нотаріальному посвідченню?

Статтею 640 передбачено, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

169. Який порядок заміни боржника у договірному зобов'язанні?

Згідно з ч. 1 ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (ч. 1 ст. 521 ЦК України).

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

170. За домовленістю сторін припинення зобов'язання можливо зарахуванням зустрічних однорідних вимог. В яких випадках НЕ допускається зарахування зустрічних вимог?

Статтею 602 ЦК України передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог:

про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

про стягнення аліментів;

щодо довічного утримання (догляду);

у разі спливу позовної давності;

за зобов’язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом;

в інших випадках, встановлених договором або законом.

171. Що є місцем укладення договору, якщо воно не визначене у договорі?

Відповідно до ст. 211 ЦК України якщо у правочині не вказане місце його вчинення, то:

місцем вчинення одностороннього правочину є місце вираження волі сторони;

місце вчинення дво- або багатостороннього правочину встановлюється відповідно до статті 647 цього Кодексу.

Договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором (ст. 647 ЦК України).

172. Зобов’язання це…

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

173. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється…

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

правонаступництва;

виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

174. Що з перерахованого не є способом забезпечення виконання зобов'язання?

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

175. В альтернативному зобов’язанні право вибору предмета зобов’язання, за загальним правилом, належить…

Боржнику.

Стаття 539 ЦК. Виконання альтернативного зобов'язання

Альтернативним є зобов'язання, в якому боржник зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Боржник має право вибору предмета зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

176. Неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, називається…

Пеня.

Частина 3 ст. 549 ЦК.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

177. Який договір припиняється зі смертю фізичної особи?

Стаття 608 ЦК. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи.

1. Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

2. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

(Наприклад, договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача. Ст. 755 ЦК Укр.)

178. Що таке строк дії поруки?

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який встановили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право. (Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 17 вересня 2014 року в справі № 6-6цс14 )

Стаття 559 ЦК. Припинення поруки.

1. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

3. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

179. Іпотекою є застава…

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. (ч. 1 ст. 575 ЦК)

іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; (ст.. З.У. Про іпотеку)

180. Грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, називається…

Неустойка (штраф, пеня). (ч. 1 ст. 549 ЦК).

181. Яке визначення має грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання?

Завдаток.

Стаття 570 ЦК. Поняття завдатку.

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

182. Чи допускається наступна застава майна, що вже є предметом застави і за яких умов?

Наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом. (ч. 1 ст. 588 ЦК).

183. Яку з вказаних вимог можна зарахувати як зустрічну?

Стаття 602 ЦК. Недопустимість зарахування зустрічних вимог

Не допускається зарахування зустрічних вимог:

про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

про стягнення аліментів;

щодо довічного утримання (догляду);

у разі спливу позовної давності;

за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом;

в інших випадках, встановлених договором або законом.

184. Яке зобов'язання може бути припинене новацією?

Стаття 604 ЦК. Припинення зобов'язання за домовленістю сторін

1. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

2. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

3. Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.

4. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

185. У випадку смерті боржника, порука встановлена по його зобов'язаннях…

Правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 3 червня 2015 року в справі № 6-206цс15.

На поручителів може бути покладено обов’язок щодо належного виконання зобов’язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності в позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за нового боржника, зафіксованої в тому числі й у договорі поруки як згоди відповідати за виконання зобов’язання перед будь-яким боржником у разі переведення боргу за забезпечувальним зобов’язанням. У справі яка переглядається таку згоду поручителів зафіксовано у пункті 4.5 договору поруки від 2 вересня 2011 року.

Стаття 608. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи

1. Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

2. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

Стаття 523. Правові наслідки заміни боржника у зобов'язанні, забезпеченому порукою або заставою

1. Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

2. Застава, встановлена первісним боржником, зберігається після заміни боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, порука за спадкоємця може бути тільки добровільною, в противному випадку після заміни боржника у зобов’язанні раніше існуюча порука припиняється.

186. Яким є договір щодо відчуження викраденого майна?

Нікчемним. (ст. 228 ЦК).

187. Недотримання письмової форми якого договору свідчить про його нікчемність?

Стаття 218 ЦК. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину

1. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

- договору дарування, предметом якого є майнове право або якщо цим договором дарувальник зобов'язується передати дарунок у майбутньому, тобто згодом, а не одночасно з укладенням договору (ч. З ст.719ЦК);

- кредитного договору (ст. 1055 ЦК);

- правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, тобто про встановлення поруки, гарантії, неустойки, застави тощо (ст. 519 ЦК);

- договору страхування (ч. 2 ст. 981 ЦК);

- договору банківського вкладу (ч. 2 ст. 1059 ЦК);

- договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності (ч. 2 ст. 1107 ЦК);

- договору комерційної концесії (ч. 1 ст. 1118 ЦК).

188. Яка з умов є істотною при укладенні договорів за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем?

Стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію». Порядок укладення електронного договору

1. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.

2. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про:

технологію (порядок) укладення договору;

порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору;

можливість та порядок внесення змін до умов договору;

спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);

порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов’язань;

технічні засоби ідентифікації сторони;

порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);

посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа;

спосіб зберігання та пред’явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них;

умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів;

можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору;

інші відомості.

189. За яких умов електронний цифровий підпис прирівнюється до власноручного підпису відповідно до ЗУ "Про електронний цифровий підпис"?

Стаття 3 ЗУ "Про електронний цифровий підпис". Правовий статус електронного цифрового підпису.

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:

електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;

під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;

особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

190. Якщо пропозицію укласти договір зроблено усно та в ній не вказано строк для відповіді. З якого моменту договір вважається укладеним?

Якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. (ч. 1 ст. 644 ЦК).

191. З якого моменту виникає обов’язок у особи, яка публічно пообіцяла винагороду, виплатити її?

Стаття 1148. Правові наслідки виконання завдання

1. У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана виплатити її.

2. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка виконала завдання першою.

Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну.

192. Які правові наслідки необгрунтованого ухилення сторони попереднього договору від укладення основного (сторони є фізичними особами)?

Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. (ч. 2 ст. 635 ЦК).

193. Чи можливо укласти договір за допомогою інформаційно-телекомукаційних систем і вважати його укладеним у письмовій формі?

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. (ч. 2 ст. 639 ЦК Укр.)

194. Вкажіть чи може односторонній правочин створювати обов'язки для інших осіб?

3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. (ч. 3 ст. 202 ЦК).

195. Умови, без погодження яких договір не вважається укладеним, називаються…

Істотні умови.

Істотними умовами договору є умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона.

196. У якій формі має бути укладений попередній договір?

Ст.635 Цивільного Кодексу України:

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

197. За загальним правилом, якщо в договорі або законі не вказано інше, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе…

Стаття 809 Цивільного Кодексу України Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження несе сторона, яка прострочила.

198. Яке право мають пожертвувач або його правонаступники у разі використання пожертви за договором пожертви не за призначенням?

Ст. 730 Цивільного Кодексу України:

Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.

Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.

Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

199. Між громадянами було укладено договір дарування рухомої речі, яка має особливу цінність, в усній формі. Яким вважається (або є) такий договір?

Стаття 719 Цивільного Кодексу України

ч.4 Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

200. Сторони уклали договір купівлі-продажу. Після його виконання продавець поставив питання про збільшення ціни у договорі. Чи допускається зміна ціни у договорі після його виконання?

3. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. (ст. 632 ЦК Укр).

Питання №№ 101 - 150                                          Питання №№ 201 - 250