Тестові запитання №№ 351 - 400 з цивільної спеціалізації для проведення іспитів під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів
Відповіді підготовлені та надані колективом суддів та зазнали редакційних правок з мого боку.
351. Надаване громадянам у зв'язку з виселенням з
службового жилого приміщення інше жиле приміщення…
має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою
статті 114 цього Кодексу (ч. 1 ст. 126 ЖК України).
Надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше жиле
приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати
встановленим санітарним і технічним вимогам. (ч. 2 ст. 114 ЖК України).
352. Єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в
гуртожитку є…
Ордер.
На підставі рішення про надання жилої площі в
гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає
громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану
жилу площу. (ст. 129 ЖК України)
353. Студент, який був відрахований з навчального закладу
за результатами сесії, на вимогу про виселення, посилаючись на Закон України
"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", не
виселився з гуртожитку і подав позов в суд про порушення його конституційних
прав на житло. Чи повинен суд застосувати норми даного Закону при вирішенні
спору і чому?
Ні,
оскільки згідно п. 1 ч. 2 ст. 1 Закону України "Про забезпечення
реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", цей Закон не поширюється
на громадян, які проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового
проживання, у зв’язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у
навчальних закладах та у зв’язку з роботою (службою) за контрактом.
354. Без надання іншого жилого приміщення із службового
жилого приміщення може бути виселено осіб…
Робітники
і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією,
а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним
бажанням, підлягають
виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними
проживають, без надання іншого жилого приміщення. (ст. 124 ЖК України),
окрім (ст. 125 ЖК Укр.)
- інвалідів війни та інших інвалідів з числа
військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або
каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків
військової служби, або внаслідок захворювання, зв'язаного з перебуванням на фронті;
учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії;
сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті
СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби; сім'ї
військовослужбовців; інвалідів з числа осіб рядового і начальницького складу органів
Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення,
контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків;
- осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі,
організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років;
- осіб, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм
було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з
підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення;
- осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства,
установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;
- пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; членів
сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення; інвалідів
праці I і II груп, інвалідів I і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних
до них осіб та осіб рядового і начальницького складу Державної служби
спеціального зв'язку та захисту інформації України;
- одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які
проживають разом з ними.
355. Які категорії жилих приміщень, як правило,
виділяються під службові?
Під службові жилі приміщення виділяються, як правило,
окремі квартири. (ч. 1 ст. 118 ЖК України)
356. Кого із зазначених осіб може бути виселено із
службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення?
Робітники
і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією,
а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним
бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які
з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.
(ст. 124 ЖК України),
окрім (ст. 125 ЖК Укр.)
- інвалідів війни та інших інвалідів з числа
військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або
каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків
військової служби, або внаслідок захворювання, зв'язаного з перебуванням на фронті;
учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії;
сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті
СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби; сім'ї
військовослужбовців; інвалідів з числа осіб рядового і начальницького складу органів
Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення,
контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків;
- осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі,
організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років;
- осіб, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм
було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з
підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення;
- осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства,
установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;
- пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; членів
сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення; інвалідів
праці I і II груп, інвалідів I і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних
до них осіб та осіб рядового і начальницького складу Державної служби
спеціального зв'язку та захисту інформації України;
- одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які
проживають разом з ними.
357. Що є підставою для вселення на надану жилу площу у
гуртожитку?
Спеціальний
ордер.
На підставі рішення про надання жилої площі в
гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає
громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану
жилу площу. (ст. 129 ЖК України)
358. Що є підставою включення жилих приміщень до числа
службових?
Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської,
районної в місті Ради народних депутатів. (ч. 1 ст. 118 ЖК Укр.)
У будинках, що належать колгоспам, включення жилих
приміщень до числа службових (у тому числі і в будинках, заселених до введення
в дію Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік) і встановлення
переліку категорій працівників, яким можуть надаватися такі приміщення, провадяться
за рішенням загальних зборів членів колгоспу
або зборів уповноважених, затверджуваним виконавчим комітетом районної, міської,
районної в місті Ради народних депутатів. (ст. 120ЖК Укр.)
359. Що є підставою вселення в службове жиле приміщення?
Спеціальний
ордер.
На підставі рішення про
надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної
в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є
єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення. (ч. 1 ст. 122 ЖК України)
360. У якому порядку проводиться примусове виселення із
займаного жилого приміщення?
В
судовому.
Ст. 109 ЖК України:
Виселення із займаного жилого приміщення допускається
з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в
судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції
прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у
будинках, що загрожують обвалом.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно
надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні
стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики)
банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого
приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно
бути зазначено в рішенні суду.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле
приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками,
встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення
на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом
позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на
письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити
житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї
вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють
жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк
добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі
приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи,
повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою
для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового
проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень
з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених
статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого
приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою
цієї статті.
361. Хто спрямовує та координує діяльність Державної
служби зайнятості?
Державна служба зайнятості (далі - Служба) є
централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та
координується Міністерством
соціальної політики України. (п. 1 Положення Про Державну службу
зайнятості, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від
15.12.2016 року № 1543)
362. Колективний договір набирає чинності…
Колективний договір, угода набирають чинності з дня
їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному
договорі, угоді. (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди»)
363. Вкажіть, яке із зазначених тверджень характеризує
роботу при суміщенні професій (посад)…
Виконання на тому ж підприємстві, в установі, організації
поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової
роботи за іншою професією (посадою) або обов'язків тимчасово відсутнього
працівника без звільнення від своєї основної роботи (ч. 1 ст. 105 КЗпП
України).
Суміщення професій (посад)здійснюється на тому самому
підприємстві в основний робочий час у той самий проміжок робочого часу, що
відведений для основної роботи за рахунок збільшення інтенсивності праці та
обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу. При цьому
окремий трудовий договір з працівником не укладається, лише видається по
підприємству наказ про допущення працівника до роботи за суміщенням. У штатному
розписі підприємства ці посади мають бути визначені як окремі штатні одиниці з
відповідними посадовими інструкціями.
364. Вкажіть, які із зазначених осіб НЕ належать до тих
категорій громадян, для працевлаштування яких підприємствам, установам та
організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється
квота в розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників
за попередній календарний рік…
Всі особи (в тому числі інваліди, які не досягли
пенсійного віку), окрім:
один з батьків або особа, яка їх замінює і: має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років; виховує без одного з подружжя дитину віком до 14
років або дитину-інваліда; утримує без одного з подружжя
інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно
від причини інвалідності);
діти-сироти та діти, позбавлені батьківського
піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків
або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
молодь, яка закінчила або припинила навчання у
загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася
із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом
шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше
приймається на роботу;
особи, яким до настання права на пенсію за віком
відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" залишилося 10 і менше років;
особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою
одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на
роботу;
учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України "Про
статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
(ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення»)
365. На підприємствах недержавної форми власності
законодавством НЕ забороняється…
Спільна робота осіб, які є близькими родичами чи
свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри
і діти подружжя).
Власник вправі запроваджувати обмеження щодо спільної
роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є
близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також
батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових
обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. На
підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок
запровадження таких обмежень встановлюється законодавством. (ст. 25-1 КЗпП
Укр.)
366. Вкажіть, чи вважатиметься укладеним трудовий
договір, якщо наказу чи розпорядження про зарахування працівника на роботу
видано не було, запис в трудову книжку не внесено, але працівник фактично
виконував роботу, хоч і без відома роботодавця…
Ні,
не вважатиметься.
Фактичний допуск до роботи вважається укладенням
трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином
оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або
уповноваженого ним органу. (абз. 1 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду
України «Про практику розгляду судами трудових спорів» N 9 від 06.11.92 року)
367. Вкажіть, що із зазначеного НЕ є підставою для зміни
істотних умов праці…
Те із зазначеного, що не є змінами в організації виробництва
і праці (ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства,
установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників).
У зв'язку із змінами в організації виробництва і
праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж
спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем
та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування
неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування
посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два
місяці. (. 3 ст. 32 КЗпП України)
10. Роз’яснити судам, що припинення трудового
договору за п. 6 ст. 36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі
зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна
істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю,
кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці
(раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому
числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням
передових методів, технологій тощо). (Постанова Пленуму ВСУ «Про практику
розгляду судами трудових спорів» )
368. Вкажіть, в якому випадку законодавством НЕ
передбачено відсторонення працівників від роботи…
В усіх, за винятком:
появи на роботі в нетверезому стані, у стані
наркотичного або токсичного сп'яніння;
відмови або ухилення від обов'язкових медичних
оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та
протипожежної охорони;
в інших випадках, передбачених законодавством:
відсторонення від роботи осіб, які є носіями
збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих
інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою
у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які
ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій,
перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони здоров'я (абз. 6 ч. 1 ст. 7, п.
«е» ч. 1 ст. 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення», ч. 2 ст. 30 Закону України «Основи законодавства України про
охорону здоров’я»);
відсторонення суддів в зв’язку з притягненням до
кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального
прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом (ч. 5 ст. 49
Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), до закінчення
кваліфікаційного оцінювання (ч. 5 ст. 86 Закону України «Про судоустрій і
статус суддів»), як вид дисциплінарного стягнення (ч 1, 5 ст. 109 Закону
України «Про судоустрій і статус суддів»);
відсторонення члена ВККСУ у разі встановлення
невідповідності займаній посаді, суттєвого порушення вимог, установлених
законодавством у сфері запобігання корупції, неприйняття участі у роботі
Комісії протягом одного календарного місяця поспіль без поважних причин або
неодноразової відмови від голосування з питань, що розглядаються, - з дня
ухвалення ВККСУ рішення про внесення подання про звільнення члена ВККСУ до
прийняття рішення відповідним органом (ч. 1, 3 ст. 96 Закону України «Про
судоустрій і статус суддів»);
відсторонення державних службовців на час здійснення
дисциплінарного провадження (ст. 72 Закону України «Про державну службу»);
відсторонення від посади члена НАЗК, який
підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину (ч. 5 ст. 9 Закону України
«Про запобігання корупції»);
відсторонення особи, якій повідомлено про підозру у
вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, а також особи, щодо якої
складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією,
якщо інше не передбачено Конституцією і законами України (ч. 5 ст. 65 Закону
України «Про запобігання корупції»);
керівників державних підприємств, установ і
організацій, в разі неналежного виконання своїх обов’язків, від діяльності яких
залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану (п. 8 ч. 1 ст. 17
Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану»);
відсторонення посадової особи банку від посади у разі
порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки
Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського
законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів
Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього
Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників
чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними
об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників
істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших
кредиторів банку та/або стабільності банківської систем (ч. 1 ст. 73 Закону
України «Про банки і банківську діяльність»);
відсторонення від посади як захід забезпечення
кримінального провадження - щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у
вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і
незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою
правоохоронного органу (ст. ст. 154 – 158 КПК України).
369. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з
іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками
підприємств, установ, організацій…
не може бути відмовлено в укладенні трудового
договору. (ч. 4 ст. 24 КЗпП України)
370. Підставами допущення працівника до роботи є…
Укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням
власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу
виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної
політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 КЗпП України).
371. Згода працівника не потрібна на…
Переведення працівника строком до одного місяця на
іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не
протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або
ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а
також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи
нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не
нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою (ч. 2 ст. 33 КЗпП
України).
372. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути
повідомлений…
не пізніше ніж за два місяці. (ч. 3 ст. 32 КЗпП
України)
373. У разі простою працівники можуть бути переведені за
їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж
підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше
підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк…
до одного місяця. (ч. 2 ст. 34 КЗпП Укр.)
374. На кого покладається обов’язок відшкодувати шкоду,
заподіяну установі у зв’язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу
вимушеного прогулу?
На
службову особу, винну в незаконному звільненні.
Суд покладає на службову особу, винну в незаконному
звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду,
заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові
часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий
обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням
закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення
суду про поновлення на роботі. (ст. 237 КЗпП України)
375. Кому із перелічених працівників надається перевага в
залишенні на роботі при звільненні з ініціативи власника або уповноваженого ним
органу?
Ст. 42 КЗпП України:
При скороченні чисельності чи штату працівників у
зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на
залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і
продуктивністю праці.
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи
на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх
спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам,
на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту";
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в
установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом
п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців
строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на
особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та
осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з
дня звільнення їх зі служби.
Перевага в залишенні на роботі може
надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством
України.
376. У разі зміни власника підприємства, а також у разі
його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія
трудового договору працівника…
продовжується. (ч.
4 ст. 36 КЗпП Укр.)
Припинення трудового договору з ініціативи власника
або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або
штату працівників (пункт
1 частини першої статті 40).
377. Працівник, у зв'язку з виходом на пенсію, має право
розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це
власника або уповноважений ним орган письмово…
У
строк, який працівник вправі визначити самостійно.
Працівник має право розірвати трудовий договір,
укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений
ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з
роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд
на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу
місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній
місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до
досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим
членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на
пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин),
власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк,
про який просить працівник. (ч. 1 ст. 38 КЗпП України)
378. В яких випадках можливе розірвання трудового
договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за вчинення
аморального проступку?
У випадках вчинення працівником, який виконує виховні
функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи (п. 3
ч. 1 ст. 41 КЗпП України).
379. Чи виплачується вихідна допомога у разі звільнення
працівника внаслідок скорочення штату та чисельності працівників? Якщо так, то
який її розмір?
Не менше середнього місячного заробітку.
При припиненні трудового договору з підстав,
зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу,
працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього
місячного заробітку. (ч. 1 ст. 44 КЗпП України)
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а
також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути
розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в
організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації,
банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації,
скорочення чисельності або штату працівників. (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України)
380. Вкажіть, чи може частина щорічної відпустки бути
замінена грошовою компенсацією, якщо таке бажання висловить 17-річний
працівник…
Ні,
не може.
Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів
відпусток грошовою компенсацією не допускається. (ч. 5 ст. 83 КЗпП України)
381. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку
повинна бути НЕ менш як:
42 (сорок дві) години (ст. 70 КЗпП України).
382. При стягненні аліментів на неповнолітніх дітей
розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати…
70% (ст.
70 Закону України «Про виконавче провадження»).
383. Вкажіть, які системи заробітної плати передбачає
тарифна система оплати праці…
Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки,
тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні
характеристики)
Тарифна система оплати праці
використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників -
залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації
розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на
основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних
(міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників
установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на
основі:
міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів
посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.
Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється
у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних
осіб на 1 січня календарного року. (ст. 96 КЗпП України).
Також слід мати на увазі, що розрізняють дві основні
форми заробітної плати: почасову і відрядну.
При почасовій формі заробітної плати мірою праці
виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його
тарифною ставкою чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час.
При відрядній формі заробітної плати мірою праці є
вироблена працівником продукція (або виконаний обсяг робіт), а розмір заробітку
прямо пропорційно залежить від її кількості та якості, виходячи із встановленої
відрядної розцінки.
384. Вкажіть, які з зазначених виплат Є компенсаційними…
компенсації
при переїзді на роботу в іншу місцевість (ст. 120 КЗпП
України): працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це зв'язано з
переїздом в іншу місцевість, виплачуються: вартість проїзду працівника і членів
його сім'ї;
витрати по перевезенню майна;
добові за час перебування в дорозі;
одноразова допомога на самого
працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає;
заробітна плата за дні збору в дорогу
і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за
час перебування в дорозі.
Працівникам, які переїжджають у
зв'язку з прийомом їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу
місцевість, виплачуються компенсації і надаються гарантії, зазначені в частині
другій цієї статті, крім виплати одноразової допомоги, яка цим працівникам може
бути виплачена за погодженням сторін;
компенсації
при службових відрядженнях (ст. 121 КЗпП України):
добові за час перебування у відрядженні,
вартість проїзду до місця призначення
і назад
витрати по найму жилого приміщення в
порядку і розмірах, встановлюваних законодавством;
компенсація
за зношування інструментів, належних працівникам (ст. 125 КЗпП
України).
385. У якому випадку вихідна допомога виплачується у
розмірі не менше середнього місячного заробітку?
При припиненні трудового договору з підстав,
зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу (ч.
1 ст. 44 КЗпП України)
- відмова працівника від переведення на роботу в іншу
місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від
продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36),
- зміни в організації виробництва і праці, в тому
числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства,
установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст.
40),
- виявленої невідповідності працівника займаній
посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану
здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови
у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці,
якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної
таємниці (п. 2 ст. 40),
- поновлення на роботі працівника, який раніше
виконував цю роботу (п. 6 ст. 40).
386. Що з нижчепереліченого НЕ є порушенням трудової
дисципліни?
Те, що НЕ можна віднести до невиконання або
неналежного виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків
і Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Зокрема, за ст. 139 КЗпП України працівники
зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати
розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і
технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо
ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Стаття 142 КЗпПУ: трудовий розпорядок на
підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього
трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням
власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної
профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових
правил. У деяких галузях народного господарства для окремих
категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання або
неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків,
що проявились в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових
інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають
законний характер.
До таких порушень зокрема належать:
а) відсутність працівника без поважних причин на
роботі протягом трьох і більше годин робочого дня, передоручення виконання
особистої роботи іншій особі, перебування його не на своєму робочому місці без
поважних причин;
б) відмова працівника без поважних причин від
виконання змінених в установленому порядку нових норм праці. Відмова від
продовження роботи у зв'язку із змінами суттєвих умов праці (частина третя ст.
32 КЗпПУ) не є порушенням трудової дисципліни, а є підставою для звільнення у
відповідності із п. 6 ст. 36 КЗпПУ;
в) відмова або ухилення без поважних причин від
медичного огляду працівника, для якого він є обов'язковим, а також ухилення
працівника від навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та
протипожежної охорони та в інших випадках, передбачених законодавством.
387. До заходів заохочення, передбачених Типовими
правилами внутрішнього трудового розпорядку, належить…
оголошення подяки,
видача премії,
нагородження цінним подарунком,
нагородження почесною грамотою,
занесення до Книги пошани, на Дошку
пошани (п. 21 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і
службовців підприємств, установ, організацій від 20.07.1984 р.).
388. Загальна дисциплінарна відповідальність передбачає
застосування до працівника наступних видів дисциплінарних стягнень…
Догана та звільнення (ч. 1 ст. 147 КЗпП України).
389. У який строк застосовується власником або
уповноваженим ним органом дисциплінарне стягнення?
Безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше
одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від
роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у
відпустці, а також не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148
КЗпП України).
390. В яких випадках працівник вважається таким, що не
мав дисциплінарного стягнення?
Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного
стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню. (ч. 1
ст. 151 КЗпП України)
391. Чи застосовуються протягом строку дії
дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника?
Ні,
не застосовуються (ч. 3 ст. 151 КЗпП України).
392 Чи може власник або уповноважений ним орган замість
накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової
дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу?
Так,
може
(ст. 152 КЗпП України).
393. Заохочення застосовуються власником або
уповноваженим ним органом…
разом
або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації
(профспілковим представником) підприємства, установи, організації.
Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і
заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх
ведення. (ст. 144 КЗпП України)
394. Чи може бути покладена матеріальна відповідальність
на працівника за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток?
Відповідальність за не одержаний підприємством,
установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є
посадовими особами. (Ч. 4 ст. 130 КЗпП України)
395. Чи може працівник, який заподіяв шкоду, добровільно
покрити її повністю або частково шляхом передачі рівноцінного майна?
Так, може за згодою власника або уповноваженого ним
органу (ч. 5 ст. 130 КЗпП України).
396. За шкоду, заподіяну підприємству, установі,
організації при виконанні трудових обов'язків, працівники з якими не укладено
договір про повну матеріальну відповідальність, крім працівників, що є
посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну
відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше…
свого
середнього місячного заробітку. (ч. 1 ст. 132 КЗпП України)
397. Яка матеріальна відповідальність настає у разі
спричинення шкоди при виконанні трудових обов'язків працівником, який був у
нетверезому стані?
Повна
матеріальна відповідальність.
Відповідно до законодавства працівники несуть
матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини
підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано
працівником, який був у нетверезому стані. (п. 4 ч. 1 ст. 134 КЗпП України)
398. Вкажіть, які особи НЕ належать до тих категорій
працівників, проведення медичних оглядів яких зобов'язаний організовувати
роботодавець…
Особи, які
не зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами
праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також особи старше 21
року.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за
свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і
періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників,
зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці
або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового
медичного огляду осіб віком до 21 року.
Перелік професій, працівники яких підлягають
медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
охорони здоров’я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. (ст. 169 КЗпП
України)
399. За бажанням жінки у період її перебування у
відпустці для догляду за дитиною вона може працювати на умовах…
неповного робочого часу або вдома. (ч. 8 ст. 179 КЗпП
України)
400. Гарантії прав працівників, які зайняті на роботах з
шкідливими умовами праці, забезпечуються шляхом…
встановлення скороченої тривалості робочого часу – не
більше 36 годин на тиждень (п. 2 ч. 1 ст. 51 КЗпП України),
видачі безплатно за встановленими нормами молока або
інших рівноцінних харчових продуктів, надання безплатно за встановленими
нормами лікувально-профілактичного харчування (ст. 166 КЗпП України).
(дивись
також Закон України «Про охорону праці» ст. 7)
Працівники, зайняті на роботах з важкими та
шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються спеціальним одягом,
спеціальним взуттям, змиваючими, знешкоджуючими та іншими засобами
індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або
рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на
оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості
робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у
підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в передбаченому
законодавством порядку.
Гарантії прав працівників, що працюють у шкідливих і
важких умовах праці забезпечуються шляхом встановлення пільгового робочого часу
і часу відпочинку. Ці працівники працюють на умовах скороченого робочого часу,
максимальна тривалість роботи не може перевищувати 36 годин на тиждень.
Конкретний перелік посад і професій, що дає право на скорочений робочий час,
формується на основі «Переліку виробництв, цехів, професій і посад із
шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість
робочого тижня».
Пільги у сфері відпочинку для працівників, зайнятих
на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих
факторів, встановлюються шляхом надання щорічної додаткової відпустки
тривалістю до 35 календарних днів за «Списками виробництв, робіт, цехів,
професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові
відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий
характер праці», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17
листопада 1997 р. № 1290.
Враховуючи
наявність шкідливих і особливо шкідливих умов праці, працівники мають право на
заробітну плату у підвищеному розмірі. Працівникам встановлюються надбавки до
основної заробітної плати з урахуванням гарантій, встановлених у законодавстві,
генеральній, галузевих і регіональних угодах. За роботу у важких і шкідливих
умовах праці встановлюється доплата 4, 8 та 12 відсотків, а за роботу в
особливо важких і особливо шкідливих умовах праці — 16, 20 та 24 відсотки
тарифної ставки (окладу).
Конкретний розмір пільг визначається за результатами
атестації робочих місць за умовами праці в колективному та трудовому договорах.
Роботодавець за власні кошти може встановити інші
додаткові пільги і компенсації за роботу у шкідливих і важких умовах праці,
передбачивши умови надання таких у колективному або трудовому договорах.
Коментарі
Дописати коментар